Новини за 24 січня 2008р.

24 січня 2008 р.

 «Героїв робить суспільство, героїв робитьосвіта», – зазначив в.о. голови Українськогоінституту національної пам‘яті, академік Ігор Юхновський на наукових читаннях«Українська революція 1917–1921 рр.: подвиг Героїв Крут». Проходили вони 24 січня 2008 р. вНіжині завдяки зусиллям зазначеної установи, Чернігівськоїоблдержадміністрації, Чернігівської обласної ради, Інституту історії УкраїниНАН України, Сіверського інституту регіональних досліджень, Ніжинськогодержавного університету ім. Миколи Гоголя.

Відкрив читання головаЧернігівської облдержадміністрації ВолодимирХоменко. Він зазначив: чернігівська землянаповнена енергетикою мученицької держави, і вшанування пам’яті героїв,зокрема, під час проведення такого роду зібрань – це крок у напрямі формуваннявідкритого українського суспільства. Чи не першочерговим завданням сьогодення єгуманізація науки і знання. Сучасна молодь має значний потенціал, дехто з нихвисловлює глибокі думки про долю нашого краю та його героїв, наголосивВолодимир Хоменко, процитувавши слова про бій під Крутами чернігівських школярів. І підсумував – вшануванняГероїв бою є справою загальнонаціонального значення.

Наш край є унікальним на теренахУкраїни, бо вміщує всі пласти історії, і Крути – один з них. Я пишаюсь тим, яквідстоювали ідею незалежності наші українські хлопці – продовжила думку головаобласної ради Наталія Романова. Воназазначила – навіть сьогодні в нашій державі є сили, яким невигідні згадки пронаше героїчне минуле. Щодо Героїв Крут, то ці хлопцівоюють і далі, борючись з вандалами, що плюндрують меморіал, здійснюютьсловесну наругу над їх пам’яттю. Тому нам необхідно вибудували і в школах і ввузах таку історичну концепцію, яка б допомагала створенню справдідемократичного українського суспільства. Свій виступ Наталія Романова завершилавласним віршем, присвяченим долі Героїв Крут та доліУкраїни.

Голова Українського інститутунаціональної пам‘яті Ігор Юхновський усвоєму виступі торкнувся головних напрямів діяльності Інституту на 2008 р.,серед яких – активізація національної пам’яті щодо голодомору та геноциду,визвольної боротьби українського народу, популяризація історії України, приверненняуваги до заповідних місць держави, агітаційна робота, а головне – створенняносія соціальної пам’яті в області, районі, місті. Він зазначив – проблемапобудови об’єктивної історії України є однією з центральних нині. Звернувшисьдо подій наголосив 1917–1921 рр. Ігор Юхновський наголосив, що таке центральнезавдання кожного уряду як захист держави, в ті роки було проблемою. І ми неповинні повторювати помилок минулого.

Пленарне засідання читаньпродовжив заступник голови Українського інститутунаціональної пам’яті, доктор історичних наук, професор Владислав Верстюк. Висвітлюючи історичне значенняпроголошення незалежності УНР, він зазначив – характерною особливістю модерногочасу є створення нації та перетворення її на історичну спільноту. Невід’ємнаскладова цього процесу – створення державності. Зокрема, такі метаморфозивідбулися у 1917 р. і з українською нацією. Саме зусиллям Центральної Радипостала українська держава. В історичній літературі лунають закиди на адресуцього представницького органу української демократії, мовляв, багато часу йогодіячі витратили на автономістські ілюзії. Але такі закиди, на думку науковця,ілюзорні, адже збудувати державу за 8–10 місяців неможливо. І наша сучасністьтому приклад. Отож некоректно звинувачувати у цьому Центральну Раду. Завдякиавтономістській тактиці їй вдалося створити конструктивну опозицію Тимчасовомууряду і домогтися поступок. Великими надбаннями Центральної Ради, на якихґрунтується її політика, є національна ідея та прихильність до демократизму. Четвертийуніверсал – вершина її державної діяльності. Крути ж уособлюють боротьбу за цюдержаву, є великою метафорою, під якою ми повинні схилити голову.

Саме до феномену історичноїпам’яті в сучасному українському контексті, його характерних рис таособливостей звернувся ректор Ніжинського державного університетуім. Миколи Гоголя професор ОлександрБойко. Суть феномену національної памяті, на його думку, полягає у збереженні національноїсвідомості. Національна пам’ять має кілька видів: образну, словесну, емоційну. Середфакторів, що її визначають, як інтернаціональні (наприклад, різке зростанняінформаційного перевантаження у світі) та національні (боротьба за незалежністьта становлення модерної української держави, болючий процес ліквідації білихплям української історії, тривалий період політичної нестабільності на зорідержавотворення). Охарактеризував ректор і риси сучасної національної пам’яті внашій державі. Серед них: надмірна ідеалізація певних явищ і подій, домінуванняемоцій, різке посилення мозаїчності національної пам’яті, підкресленеакцентування трагічних сторінок національної історії. Не применшуючи значеннябою під Крутами, Олександр Бойко зазначив, щонеобхідно акцентувати увагу громадськості і на перемогах та позитивних моментахнашого минулого.

Безпосередньо бою під Крутами, його відтворенню в історичній літературі минулогоі сучасності був присвячений виступ провідного наукового співробітника відділуісторії Української революції Інституту історії України НАН України, кандидатаісторичних наук Олени Бойко. Зазначивши,що інтерес до крутянських подій не зникав ніколи,особливо в середовищі еміграції, дослідниця торкнулась і викривлень та чутокщодо цієї події, наприклад, звинувачень Михайла Грушевського у гибелістудентів. Вона визначила три групи літературних джерел, що так чи інакшевисвітлюють бій під Крутами та долю його учасників: ґрунтовніпраці істориків, роботи публіцистів, праці колишніх командирів армії УНР. ОленаБойко наголосила – сьогодні дослідники наслідки бою не зводять до загибелістудентської сотні. Інші його учасники, юнкери старшинської школи, що становилиоснову українських військ під Крутами, тежзаслуговують на гідну шану та увагу.

Подвигу юних у рецепції ЄвгенаМаланюка торкнулася доцент кафедри історії та археології України Чернігівськогодержавного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, кандидатісторичних наук Тамара Демченко. Вонадетально розглянула есе видатного публіциста, філософа «Крути: народини нового українця». Зазначила, що саме з крові крутян народилася еліта української революції.

Аналізом ультиматуму РНКРРСФР Центральній Раді УНР та його сприйняття очима українців Російської арміїзавершив пленарне засідання доцент Київського національного університету ім.Т.Шевченка, кандидат історичних наук ГригорійСавченко. Він підсумував – сили УНР, на жаль, не були на тому рівні, щобзахистити свої напрацювання.

Надалі робота наукових читаньпродовжилась у двох секціях. В їх рамках висвітлювалася боротьба за Чернігів у1918–1919 рр., проаналізовано перше «пришестя» радянської влади до Чернігова,земельне питання на Чернігівщині у жовтні 1917 – березні 1918 рр., показаніаспекти виховання українських патріотів на прикладі героїв Крутв ОУН і УПА та інші.

Вщерть заповнений залсвідчив про значне зацікавлення громадськості. Серед учасників наукових читаньбули наковці Чернігова, Ніжина, Києва, громадські діячі, освітяни, студенти,представники обласної ради та обласної державної адміністрації, її відділів тауправлінь, Ніжинської міської ради.

Учасники читань, а це освітяниНіжина та Чернігова, змогли не лише прослухати виступи провідних дослідників,але й переглянути фільм «Лист без конверта», ознайомитись з науковоюлітературою з історії України, Чернігівщини. Зокрема, було презентовано і двікниги, підготовлені за участю Сіверського інституту регіональних досліджень таЧернігівського центру підвищення кваліфікації кадрів «Історіяадміністративно-територіального устрою Чернігово-Сіверщини» та«Науково-історичні читання, присвячені 140-річчю з дня народження М.С.Грушевського. Також, всі учасники читань отримали книгу «Бій відлунав..»,присвячену Героям Крут.