Українські голови в Баварії

Документальний телефільм «Українські голови в Баварії» підготовлений громадською організацією Сіверський інститут регіональних досліджень за сприяння фонду Ганса Зайделя (Баварія, ФРН). В його основі – відео- та аудіо-матеріали, записані під час освітньо-інформаційного візиту групи міських та селищних голів Чернігівської області до Баварії.
Автори стрічки мали на меті створення документального кіно, яке б розповідало про різні аспекти роботи місцевого самоврядування Німеччини на прикладі баварського міста Кемптен. Складається телефільм із восьми серій (по 10 – 14 хв. кожна), кожна з яких присвячена окремому тематичному напрямку, а саме: використанню місцевої історико-культурної спадщини для розвитку території, побудові взаємин місцевої влади та молоді, підтримці благоустрою міста, водопостачанню та водовідведенню, утилізації сміття, використанню відновлювальних джерел енергії, організації будівництва, організації роботи міської ради та деяким іншим напрямам. Таким чином, зібрані численні успішні практики, які можуть бути прикладом та орієнтиром для адаптації до українських реалій, децентралізації владних повноважень, посилення ролі місцевого самоврядування.
Телесеріал зорієнтований на загальну аудиторію, він порушує теми, що однаково цікаві та зрозумілі більшості глядачів незалежно від їх віку, адже йдеться про налагодження ефективної діяльності територіальної громади.
Прокатне посвідчення, видане Державнгим агенством України з питань кіно, 17.08.2016 № 41.3469.2016ВТП.

Документальний телефільм «Українські голови в Баварії» підготовлений громадською організацією Сіверський інститут регіональних досліджень за сприяння фонду Ганса Зайделя (Баварія, ФРН). В його основі – відео- та аудіо-матеріали, записані під час освітньо-інформаційного візиту групи міських та селищних голів Чернігівської області до Баварії.
Автори стрічки мали на меті створення документального кіно, яке б розповідало про різні аспекти роботи місцевого самоврядування Німеччини на прикладі баварського міста Кемптен. Складається телефільм із восьми серій (по 10 – 14 хв. кожна), кожна з яких присвячена окремому тематичному напрямку, а саме: використанню місцевої історико-культурної спадщини для розвитку території, побудові взаємин місцевої влади та молоді, підтримці благоустрою міста, водопостачанню та водовідведенню, утилізації сміття, використанню відновлювальних джерел енергії, організації будівництва, організації роботи міської ради та деяким іншим напрямам. Таким чином, зібрані численні успішні практики, які можуть бути прикладом та орієнтиром для адаптації до українських реалій, децентралізації владних повноважень, посилення ролі місцевого самоврядування.
Телесеріал зорієнтований на загальну аудиторію, він порушує теми, що однаково цікаві та зрозумілі більшості глядачів незалежно від їх віку, адже йдеться про налагодження ефективної діяльності територіальної громади.
Прокатне посвідчення, видане Державнгим агенством України з питань кіно, 17.08.2016 № 41.3469.2016ВТП.

Під час подорожі через Польщу її учасники розповідають про свої очікування від поїздки до Кемптена. Перші їх враження після прибуття – ознайомлення з минулим, історичною частиною Кемптена, його легендами, переказами, життям городян за доби середньовіччя та модерного часу, а головне – яким чином сучасні кемптеновці та місцева влада використовують свою історико-культурну спадщину як бренд для залучення інвестицій та розвитку туризму.

В центрі уваги – взаємини міської влади та молоді – як йдуть чи їдуть діти до школи, що таке молодіжні центри і як організована їхня робота, як виглядає німецька середня школа, зокрема – де малеча займається спортом. Окрема тема – молодіжні проблеми. Вони показані на основі вистави, яку самі школярі демонстрували у міському театрі, граючи самих себе: конфліктну ситуацію, підліткову жорстокість, підступність, щирість почуттів.

Йдеться про багатоманітні аспекти благоустрою Кемптена, яким опікується спеціалізоване комунальне підриємство. Складається воно з вдох частин – одна опікується ремонтом та прибиранням доріг, вулиць, площ, доглядає фонтани, а інша – садівники. Українські голови відвідали перший підрозділ підприємства та розпитали як він працює, а також оглянули комунальну техніку. З роботою другого вони зіткнулися безпосередньо у місті – на спортивних майданчиках, в парках та під час роботи бригад садівників з озеленення міста. Ввечері комунальники почали розвозити містом кадки з квітами, тож на очах українців місто набуло цілком літього вигляду.

Мовиться про організацію водопостачання та очистки води. Українських голів запросили на станцію, що акумулює воду, обсяг який достатній для автономного споживання протягом однієї доби. Також їм розповіли про водне господарство в цілому – про приватний та промисловий сектори, а також систему гідрантів на випадок пожеж. Надалі – відвідання водоочисної станції. Тут показана вся процедура – від надходження рідини до її потрапляння до зразково чистої річки Ілле, а головне – вдалося мінімізувати людські та енергетичні витрати.

Інформація про те, як можна не лише подолати проблеми зайвої зеленої маси та побутового сміття, а ще й зменшувати завдяки їм комунальні платежі. Це приклади діяльності двох спільних комунальних підприємств (з переробки зеленої маси та утилізації сміття), що були утворені кількома громадами заради досягнення спільної мети. В основі – знайомство з організацією системи роздільного збирання сміття, його сортування в залежності від виду, а головне – візит на один із найсучасніших у Німеччині сміттєспалювальних заводів. Глядач побачить його нутрощи, зокрема – камеру для завантаження сміття у топку, а також серце підприємств – кімнати управління та почує пояснення фахівців.

У відео-фільмі показані види відновлювальної енергетики Кемптепна. Таких два – це сонячна та малі гідроелектростанції. Сонячна побудована на комунальних землях колишнього сміттєзвалища, що ліквідоване за відсутністю потреби. Як і чому – розповідь у фільмі. Українські голови також відвідали одну з гідроелектроснацій – найзнаменитішу завдяки неординарним інженерним рішенням та своєму дизайну. Одночасно, як з`ясувалося, це хороший приклад реконструкції навколишнього міського середовища відповідно до сучасних потреб та вимог.

Серія присвячується організації будівництва – для забезпечення поточної діяльності та капітального. Розповідається про розподіл коштів на відповідні потреби у бюджеті міста, а також про те, як і чому держава допомогає місцевому самоврядуванню, як місто залучає приватний бізнес та які висуває до нього вимоги, зокрема до побудови автомобільних стоянок, будівництва в історичному центрі, кількості поверхів в новобудовах, утеплення будинків, дотримання генерального плану. Автори намагаються відповісти на запитання – чому в передмісті живеться краще, ніж у центрі.

Кілька штрихів до портрету європейського міста Кемптен: візит до робочого кабінету Рихарда Шисля – начальника управління економічного розвитку міста, ратуша – робочі місця місцевих депутатів, кілька кабінетів на комунальних підприємствах, цвинтар. Окремо розповідається про роботу громадського транспорту, вимоги до розміщення та зовнішнього вигляду реклами, про те, як місто стимулює розвиток малого бізнесу. В кадрі – новий бургомістр Кемптена Томас Кіхле. Він розповів про своє бачення сучасного місцевого самоврядування та пояснив чому за нього треба боротися.

Про діяльність місцевої влади з розвитку територій в умовах Асоціації з ЄС говорили в Сновську

«Напрями діяльності місцевої влади з розвитку сільських територій в умовах асоціації України з ЄС»  – тематичний семінар-тренінг під такою назвою було організовано 4 жовтня 2016 року Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації в м. Сновськ, на базі Сновської райдержадміністрації.

В рамках навчання його учасники, а це голови територіальних громад Сновського району  проаналізували сільськогосподарський аспект Угоди про асоціацію України з ЄС, звернули увагу на потенційні загрози та виклики для дрібних сільгоспвиробників, окремо зупинилися на діях місцевої влади Чернігівщини у розвитку сільських територій та порадах для дрібних сільгоспвиробників. Під час семінару були продемонстровані й успішні практики кооперації, реалізації спільних ініціатив в сільській місцевості.

Участь у проведенні навчання взяли: завідувач кафедри Чернігівського національного технологічного університету , к.е.н. Михайло Селінний, учений секретар Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації, к.ф.н.  Людмила Чабак, начальник відділу продовольчої безпеки Департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Олена Ячна.

Час оприлюднення: 5 жовтня 2016 р.

Виконавець:Чабак Л.А.

конт. тел.: (0462) 676 052