СЬОМІ «РОЗУМОВСЬКІ ЗУСТРІЧІ»

  Про послуги в один клік, відновлені дороги, вуличне освітлення, школи, лікарні, інші здобутки реформи місцевого самоврядування, її виклики та історичні передумови йшлося під час конференції «VІІ Розумовські зустрічі», що проходила 13 – 14 грудня 2018 р. в Чернігівському центрі підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування та Ніжинському державному університеті ім. Миколи Гоголя. Особливість цьогорічного традиційного форуму – широка участь представників Білорусі. Вони представляли як академічний напрямок (Гомельський університету ім. Франциска Скорини, Національна академія наук Білорусі), так і громадський (Білоруський зелений хрест, Білоруська асоціація жінок-юристів).

 Учасників зібрання привітали заступник голови Чернігівської облдержадміністрації Наталія Романова та перший заступник голови обласної ради Валентин Мельничук. Вони відзначили актуальність обраного формату зустрічей для обміну досвідом фахівців із питань реформування місцевого самоврядування, розвитку території та його сталість.

  «Якщо раніше, починаючи з 1996 року, ми говорили про те, що треба зробити, то сьогодні ми обговорюємо те, що вже зроблено. А це – 874 об’єднані територіальні громади за три роки або 36,6% від загальної кількості. Латвії, аби досягти показника 3,5%, знадобилося десять років. Втричі зросли доходи місцевих бюджетів, зроблено суттєві кроки для зростання інституційної, ресурсної спроможності та поширення повсюдності юрисдикції громад. Водночас із найближчих рішень, необхідних для успішного завершення реформи, варто відзначити впровадження механізму контролю за законністю дій органів місцевого самоврядування та ухвалення закону про адміністративно-територіальний устрій України. Головне – не згаяти часу», – наголосив у своєму виступі президент Національної академії державного управління при Президентові України Василь Куйбіда.

 Перший заступник голови Національного агентства України з питань державної служби Володимир Купрій підкреслив необхідність фахової підготовки працівників органів місцевого самоврядування, без чого неможливе подальше втілення реформ. У зв’язку з цим реформування системи перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів має відповідати нагальним потребам часу, зокрема щодо вимог до професійних та особистісних якостей публічних службовців, ґрунтуватися на ринкових засадах. Докладніше справа навчання обговорювалася під час спеціальної дискусії.

  «В історії ми бачимо схеми та рішення того, що може суспільство зробити для себе», – зазначив директор Сіверського інституту регіональних досліджень Сергій Лепявко, звернувши увагу присутніх на те, яким чином 400 років тому вдалося швидко заселити територію, не лише відновити, а й протягом тридцяти років в рази збільшити  економічний потенціал Чернігово-Сіверщини під час її короткотривалого, але дуже успішного перебування у складі першої Речі Посполитої. Секрет стрімких досягнень – економічна свобода та розвиток місцевого самоврядування.

 Програма конференція передбачала п’ять тематичних дискусій: щодо реформи місцевого самоврядування, сільського розвитку, змін у системі навчання службовців органів державної влади та місцевого самоврядування, транскордонного співробітництва, використання історико-культурної спадщини як важеля економічного розвитку. Наголошувалося – Чернігівська область протягом року посідала перше – третє місця щодо показників децентралізації. В регіоні вже створено 44 об’єднані територіальні громади, з яких – дві з центрами в містах обласного значення.

 На прикладі Львівської, Одеської, Чернігівської областей України та Гомельської Білорусі порівнювався досвід транскордонного співробітництва в рамках політики ЄС «Східне партнерство». Відзначалося, що поза наявними проблемами організаційного характеру воно відкриває нові можливості та дозволяє залучати додаткові ресурси для розвитку прикордонних регіонів.

  Ще одна фахова дискусія стосувалася питань розвитку сільських територій. Йшлося про необхідність подолання радянської парадигми в організації сільськогосподарського виробництва, яке має бути спрямоване не лише на здобуття врожаю, а на можливості його реалізації та отримання прибутків для людей. Порівнювалися приклади програм для підтримки сільського розвитку в європейських країнах та Україні, де одним з пріоритетів є також навчання аграріїв щодо юридичної та фінансової грамотності, поширення інноваційних форм господарювання, розвитку кооперативного руху.

  В цілому, як зазначали учасники Зустрічей, наявна різноманітність думок щодо процесу децентралізації з його юридичними, економічними та соціальними складовими переконують, що взаємини держави та місцевого самоврядування – скоріше не досягнення, а вічна дискусія. Навіть у країнах, де система владних інституцій побудована на демократичних засадах – як у сусідній Польщі, що переживає непрості часи розвитку своєї політичної системи. У зв’язку з цим виникає питання – якими мають бути запобіжники в суспільстві, аби не допустити повернення авторитарних тенденцій в державі, а інституції місцевого самоврядування діяли в рамках закону та в спосіб, ним передбачений.

  Наступного дня конференція проходила в Ніжині, де українські та білоруські фахівці обмінювалися думками про значення історико-культурного капіталу для місцевого та регіонального розвитку зі своїми білоруськими колегами та оглянули низку такого роду родзинок Ніжина.

 Впродовж двох днів у конференції взяли участь понад 100 учасників з України, Польщі, Білорусі та США – працівників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, регіональних центрів підвищення кваліфікації, центрів розвитку місцевого самоврядування, науковців, викладачів та громадських діячів. Наступного року матеріали дискусій друкуватимуть в однойменному щорічнику.

 Співорганізатори конференції – Чернігівський центр підвищення кваліфікації, Національне агентство України з питань державної служби, Національна академія державного управління при Президентові України, Інститут законодавства верховної ради України, Чернігівський національний технологічний університет, Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя та Сіверський інститут регіональних досліджень за підтримки Фонду Ганса Зайделя, сприяння Чернігівської облдержадміністрації та обласної ради.

 

Час оприлюднення: 16 грудня 2018 р.

Виконавець: Казіміров Д.

конт. тел.: (0462) 676 052