«Чи сучасні українські політики вчаться на уроках 90-річної давнини?», – таке питання поставила представниця чернігівського телебачення заступнику головного редактора газети «Голос» України» Леоніду Бровченку перед відкриттям наукових читань «Українська Народна Республіка — 90 років з дня проголошення» . Дещо спантеличений журналіст зауважив: «На жаль, багато хто з сучасних політиків просто не знає тих подій. А якщо так, то як людина може врахувати певні уроки? Але наша газета зробить все залежне від неї, аби донести інформацію що прозвучить до тих, хто приймає рішення на загальнодержавному рівні».
Таким чином, 26 жовтня Чернігів першим в Україні відкрив низку конференцій, присвячених 90-річчю Української революції 1917 – 1921 рр. Проведення таких зустрічей підтримується державою. 12 квітня 2007 р. видано Указ Президента України № 297 «Про заходи з відзначення 90-річчя подій Української революції 1917 — 1921 років та вшанування пам’яті її учасників». Саме на його виконання в Чернігівському центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів й ініційовані згадані читання. Їх організатори – Український інститут національної пам’яті, Сіверський інститут регіональних досліджень, Інститут історії України НАН України. Інформаційним спонсором виступила газета «Голос України».
До нашого міста приїхали відомі науковці, що професійно займаються зазначеною проблематикою періоду Української революції. Разом з своїми колегами з Чернігова вони намагалися ознайомити всіх бажаючих із сучасним станом дослідження ключових подій початку ХХ ст. в Україні. В читаннях взяли участь представники низки управлінь облдержадміністрації, міської ради, історичного музею ім. В.Тарновського, обласної бібліотеки ім. В.Короленка, університетів та інститутів області, насамперед – Чернігівського державного університету ім. Т.Г.Шевченка.
З вітальним словом виступили директор департаменту Українського інституту національної пам’яті, доктор історичних наук, професор Владислав Верстюк, начальник відділу Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор Руслан Пиріг, заступник редактора газети «Голос України» Леонід Бровченко, секретар Чернігівської міської ради Віталій Голець. Зокрема, Владислав Верстюк зазначив, що зібрання має на меті врахування досвіду державотворення періоду існування УНР, винесення певних уроків для сучасників задля успішного розвитку нашої держави, а Ярослав Пиріг наголосив – проведення такого роду читань підкреслює увагу держави, Академії наук до вивчення і популяризації тематики Української революції. Науковець погодився з спостереженням Леоніда Бровченка щодо уроків тих подій – «як в роки 1917 – 1921 існували проблеми міжособистісних стосунків в українській еліті, так і тепер, як тоді була незбалансована, неконсолідована нація, так і тепер, як тоді багато хто в суспільстві знаходився в стані ілюзій федералістських, так і тепер».
Надалі у своїй доповіді Владислав Верстюк проаналізував історичне значення та уроки Української революції, розкривши її основні етапи, рушійні сили, причини, що призвели до поразки, яка, втім, не стала повною, зробивши можливим національно-державне відродження українського народу вже наприкінці ХХ ст.
Провідний науковий співробітник відділу історії Української революції Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук Бойко Олена ретроспективно розглянула проблеми історії Української революції на сторінках Українського історичного журналу в різні історичні епохи, починаючи з часів и Сталіна, коли УНР розглядалося під призмою засудження, та закінчуючи сьогоденням, коли в умовах демократизації суспільної думки можливі об’єктивне дослідженні, яке спираються на факти.
У виступі доцента кафедри історії та археології України Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка, кандидата історичних наук, доцента Тамари Демченко йшлося про буремні події 1917 року на Чернігівщині, а також відомого провідника українського національного руху Іллю Шрага, його діяльність щодо піднесення національної самосвідомості українців Чернігівщини в період формування державності.
Директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, кандидат історичних наук Бойко Володимир звернувся до риторики перших демократичних виборів – муніципальної виборчої кампанії 1917 р. На його думку, проходили вони за найдемократичнішим на той час у світі законом в країні, громадяни якої не мали щонайменшого уявлення про ведення політичної дискусії, що цілком відображено у конфронтаційній, позбавленій толерантності агітації, спрямованій не стільки на переконання, скільки на знищення опонентів.
Провідний науковий співробітник відділу історії Української революції Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук Тетяна Осташко розглянула діяльність С.Шелухіна і його історико-правову концепцію самостійності Української держави підкресливши при цьому, що УНР не мала надійного заступника який би міг підтримати формування суверенної держави, що призвело до фатальних наслідків.
Руслан Пиріг розглянув основні віхи утворення та існування Гетьманату Скоропадського, причини та умови, що призвели до формування його кадетського уряду, а також роботу останнього, зокрема про здобутки в господарському та культурному житті, які сприяли утвердженню та піднесенню духу українства.
Молодший науковий співробітник відділу історії Української революції Інституту історії України НАН України Олексій Лупандін ознайомив присутніх з стосунками Української держави в 1918 році з іншими державами, зокрема, з різними державними утворення на теренах Росії, а також обговоренням на міждержавному рівні кордонів Україні, її ставлення до національних меншин.
Аспірант відділу історії Української революції Інституту історії України НАН України Скальський Віталій зробив спробу проаналізувати пробудження національної свідомості серед селянства в українських губерніях в 1917 – на початку 1918 рр., а також ставлення цієї верстви суспільства до земельної реформи та її сприйняття УЦР, більшовиків, інших політичних чинників.
Підбив підсумки читань Владислав Верстюк. Він підкресливши – питання державотворення є досить актуальними і тепер, отже мають розвиватися науково-дослідними колами. Підтвердженням цього є активне обговорення проблем Україської революції під час сьогоднішньої зустрічі.