«Навіщо НАТО бомбило Югославію?»
Таке питання пролунало на семінарі «Національна безпека України і НАТО», який 20 грудня провели в Ніжині міська рада, Сіверський інститут регіональних досліджень, Чернігівський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні. Поставив його один з учасників, сільський голова, відобразивши тим самим поширену думку своїх колег, які разом з депутатами Ніжинської міськради та громадськістю університетського міста о дискутували з проблем євроатлантичної інтеграції України. Як замітив заступник начальника управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації реакція слухачів коливалась протягом дня – від першої зацікавленості до оборонної позиції (за принципом – «розповідайте, мені, а все одно це агресивний блок, бо нас так вчили») до появи інтересу і, зрештою, до емоційної дискусії.
Власне сам семінар розпочав доцент Національної академії оборони України, кандидат історичних наук Володимир Коряк. Полковник ще радянської армії пояснив чим є НАТО як організація безпеки та оборони, чому вона виникла і які функції виконує зараз. А заодно і відповів на запитання – як так сталося, що він, фаховий військовий тепер не вбачає у колишньому потенційному противникові нашого ворога. Один з висновків Володимира Коряка – НАТО організація навіть демократичніша, ніж Європейський союз, бо в Альянсі всі рішення приймаються консенсусом і, якщо ви чогось не хочете робити, – це ваше суверенне право.
Дискусія розгорнулася під час виступу доктора історичних наук, професора Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Олексія Гараня. «Міфи про НАТО» – так називалася його доповідь. На думку науковця, тепер в Україні слалася ситуація, коли політичні сили схильні спекулювати на національних інтересах, часом нехтуючи ними, як у випадку НАТО, в гонитві за голосами виборців. Адже значно простіше не роз’яснювати програми, а запропонувати кілька стереотипних гасел щодо російської мови чи НАТО. Коли ж виборчі пристрасті вщухають політики опиняються заручниками своїх різких заяв.
Розмова з президентом Атлантичної Ради України генералом Вадимом Гречаніновим щодо відносин Росії та НАТО перетворилася на полеміку з широкого кола питань національної безпеки України та її взаємин з найближчими сусідами та іншими ключовими чинниками. Вадим Гречанінов пояснив, чому Україна відмовилися від ядерної зброї, наголосивши ядерні країни гарантували незалежність України. Втім НАТО потрібно, бо це найефективніша нині колективна система безпеки. Між іншим пролунала і така думка – Росія вийшла з договору про обмеження звичайних озброєнь. І тепер вона починає їх посилювати, в тому числі поблизу кордонів України.
На думку доктора історичних наук, професора Сергія Лепявко ще з часів стародавньої Греції, коли були визначні кордони Європи, він проходив по Дону – це східна межа України. Відповідно для неї стоїть питання не бути чи не бутив Україні в Європі, а включатися в європейські структури чи ні. Хоча за такої постановки питання відмова від участі в них – безглуздя. Історичний досвід, насамперед козацької держави і Української революції 1917 – 1921 рр. яскраво свідчить, що велике значення має правильний вибір зовнішньополітичних пріоритетів.
Про практику на напрями взаємин України та НАТО розповів на семінарі кандидат історичних наук Володимир Бойко, а про стосунки ЄС та НАТО – викладач Чернігівського державного технологічного університету Юрій Вдовенко. З’ясувалося, що на рівні села, селища міста такий документ як Цільовий план дій Україна – НАТО за жодне рік невідомий, що викликає, принаймні, здивування. Завершився семінар загальною дискусією щодо перспектив всупу України до НАТО, яку провів заступник управління з питань внутрішньої політики Юрій Музика.
Ми хочемо жити в нормальній державі, де визначені правила гри, ефективно використовуються бюджетні кошти, влада поважає права людини, а місцеве самоврядування має достатньо повноважень і ресурсів для здійснення своїх повноважень – з цим твердженням погодилися всі учасники семінару.