«Двері до Євросоюзу для України, можливо, знаходяться не на першому, а на сьомому поверсі. І до них треба ще дійти, бо двері самі не рухаються», – таку думку висловив депутат Бундестагу від партії зелених Райндер Стенблок на ІІ форумі Україна – Європа, що проходив з 27 по 29 лютого в Києві. Його організатори – Інститут Всходній (Польща) та Національний інститут стратегічних досліджень (Україна) за підтримки Фонду Петра Порошенка. Відкрив форум Президент України В.Ющенко, наголосивши на двох пріоритетах взаємин з Європейським Союзом – політичній асоціації та економічній інтеграції. Ця, а також інші тези глави держави, знайшли свій розвиток під час пленарних та секційних засідань конференції. Серед її учасників – прем’єр-міністр Литви Гедемінас Кіркілас, колишній президент Естонії Арнольд Рюйтель, Румунії – Еміль Константинеску, численні посли іноземних держав, депутати Європарламенту та національних законодавчих зборів, відомі українські політики та посадовці – Володимир Литвин, Григорій Немиря, Олександр Чалий, Євгн Червоненко, Борис Тарасюк, Костянтин Грищенко, Володимир Горбулін, науковці, глави українських церков. Чернігівщину на форумі представляв директор Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Володимир Бойко. Ще один наш земляк, Віктор Мироненко, брав участь в роботі форуму як громадянин Росії.
У виступах наголошувалося – не варто ставити нереальні цілі, очевидно, що нині Україна не може стати членом Євросоюзу, але цілком здатна і повинна створювати інструменти політичної співпраці, брати участь, в якості спостерігача, в роботі управлінських органів цього об’єднання, а також запровадити режим зони вільної торгівлі з ЄС. В результаті, на думку глави делегації ЄС – Україна у Європейському парламенті Адріана Северіна, «Україна стане членом ЄС раніше, ніж він про це оголосить». «Чи може стати Україна членом ЄС раніше, ніж НАТО?», – на таке питання пролунала коротка відповідь Фолькера Рюе, колишнього міністра оборони Німеччини: «Ні!». Різницю між цими двома організаціями пояснив виконавчий секретар Економічної комісії ООН для Європи Марек Бєлка: якщо ЄС – це політичний вибір, то НАТО – стратегічний, до ЄС політично вступити просто, а технічно – дуже складно, в НАТО – не так складно технічно, як політично, ЄС дуже привабливий економічно, це парасолька для його членів, що охоплює всі сфери життя, а НАТО – для надзвичайних обставин. До речі, на думку Еміля Константинеску, проблеми, що їх вирішують західні сусідки України і вона сама, дуже схожі, – це корупція, політична стабільність, енергетична безпека, що безумовно їх зближує. Щоправда, при цьому йдеться про різні рівні вирішення питань.
Про реінтеграцію України в Європу вів мову голова комітету в закордонних справах Верховної Ради України Олег Білорус. Він висловив впевненість – в умовах глобалізму за десять років ЄС потребуватиме Україну, адже вона має розвинуту транспортну інфраструктуру, чудові землі, хороші трудові ресурсі.
Теза про повернення України в Європу в різних аспектах була присутня під час багатьох дискусій. Так директор Національного інститут стратегічних досліджень Юрій Рубан наголосив: європейськість українців – цілком природній процес, він не спрямований проти когось, це не антиросійська акція, а формування власного національного «я». Тему підхопив Володимир Литвин. Треба відновити історичну пам’ять України, а разом з нею українську ідентичність, яка стане каталізатором європейського розвитку, – заявив відомий український політик та науковець. Про те, що не варто оминати гірких сторінок минулого для власного блага, а навпаки – сміливо дивитися історичній правді у вічі, говорили західні експерти. Вони, зокрема шеф-редактор газети «Rzeczpospolita» Павел Лісіцкі, констатували: досі в Європі нема спільного минулого, а для становлення європейської ідентичності важливо, аби пам’ять одного народу не суперечила іншому. Отже, якщо українці хочуть бути європейцями, вони повинні осягнути власне минуле у контексті історії також інших країн і народів. Те саме стосується і ставлення європейців, адже й досі багато хто з них сприймає українське минуле, зокрема Голодомор, як явище, що не належать до європейської історії.
В контексті залежності від минулого та сучасних проблем значною мірою розвивалося й обговорення стосунків у трикутнику Україна – ЄС – Росія. Втім тут дискусія розгорнулася головним чином між представниками різних політичних сил самої Росії, одні з яких захищали прозахідний напрям розвитку нашої сусідки, а інші – її особливий шлях. Не обійшлося і без курйозу – після заяви депутата Державної Думи Росії Сергія Маркова про те, що українці та росіяни – один народ, а Україна і Росія – це аналог арабських країн в цивілізаційному сенсі, головуюча, Лілія Шевцова, провідний науковий співробітник Московського центра Карнегі, запропонувала заснувати для таких діячів орден «За сприяння вступу України в НАТО». Вже наступного дня з’явилася не менш екстравагантна заява першого заступника голови Комітету Державної Думи Росії у справах СНД Костянтина Затуліна. У відповідь на коментар Володимира Горбуліна про технічну неможливість перенацілювання стратегічних російських ракет на Україну російський політик зазначив: «Не забудьте, у нас є ще Камчатка!». Втім більшість промовців наголошували – стратегічно інтереси ЄС, НАТО, Росії та України співпадають. Нинішні суперечки скоріше засновані на певних ментальних особливостях, бізнесових інтересах, ніж на реальному стані справ. Отже, з часом політичні проблеми долатимуться в інтересах всіх зацікавлених сторін, тим більше, що економічне співробітництво розвивається дуже успішно.
Серед інших напрямів, що обговорювалися на Форумі – нова візова політика ЄС стосовно України, проведення Євро-2012, перспективи інвестицій України. Як підсумок зазначимо – атмосфера Форуму виявилася оптимістичною, зібрання продемонструвало прагнення України посісти гідне місце серед інших європейських держав і народів.
Час оприлюднення з 3 березня 2008 року
конт. тел.: (8-04622)77-43-12