Можливий вплив Асоціації з ЄС на агропромисловий сектор Чернігівщини проаналізовано в Ріпках

21 лютого 2014 року

Семінар «Очікуваний вплив Угоди про асоціацію й посилену зону вільної торгівлі України з Європейським Союзом на агропромисловий сектор Чернігівської області», було організовано 21 лютого 2014 року в селищі Ріпки. Захід розпочався хвилиною мовчання для вшанування пам’яті жертв масових заворушень в Україні.

Учасники заходу взяли участь в обговоренні основних результатів дослідження можливих структурних змін в аграрній сфері України та Чернігівській області у зв’язку з можливим підписанням Угоди про асоціацію з ЄС. Розкривалися питання, що стосуються органічного фермерства, генетично-модифікованої продукції, санітарних та фітосанітарних заходів, стандартів торгівлі рослинами, насінням рослин, продуктами, отриманими з рослин, фруктами та овочами, живими тваринами та продуктами тваринництва.

Найбільше турбувала учасників заходу доля домогосподарств після можливого підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Оскільки переважна більшість жителів Ріпкинщини вимушена поєднувати роботу на підприємствах, в установах та ведення сільського господарства. Тож громадяни вкрай занепокоєні можливим введенням додаткових вимог до якості їх продукції, а відтак, зростанням витрат на її вирощення та переробку.

Відтак, на їх думку, дуже важливими будуть зусилля держави у цьому напрямі, спрямовані на надання пільг та дотацій для сільськогосподарських підприємств, підтримку кооперації тощо. В протилежному випадку може спостерігатися зростання соціальної напруги через низьку конкурентоздатність вітчизняних підприємств, скорочення їх виробництва.

Доволі новими та незрозумілими для прикордонного району Чернігівської області є такі можливості як розвиток сільського туризму, екотуризму, виробництво органічної продукції. Ці напрями діяльності ще потребують своєї розробки.

Водночас, серед вигод, які матиме сільське господарство Чернігівщини у випадку можливого підписання Угоди про асоціацію з ЄС називалися формування сприятливого інституційного, організаційного та економічного середовища на регіональному рівні, залучення вітчизняних і закордонних інвестицій у сільську місцевість, а також створення комфортних умов для проживання і роботи мешканців села, забезпечення населення якісними та безпечними сертифікованими органічними продуктами, підвищення конкурентоспроможності продукції за рахунок впровадження європейських норм щодо якості та безпечності продукції.

Окрему, бурхливу дискусію викликало обговорення ментального фактору, тобто особистого ставлення людей до змін, вимог та стандартів передбачених Угодою про асоціацію з ЄС.

Адже, як зазначила заступник директора Департаменту агропромислового розвитку Римма Олексенко, треба змінювати власну ментальність. Лише тоді можливе здійснення запланованих позитивних змін, наприклад, подолання корупції в державних органах сертифікації та на митниці, запобігання розкраданню дотаційних коштів тощо.

Час оприлюднення: 21 лютого 2014 року

Виконавець: Казіміров Д.В.

конт. тел.: (0462) 676-052

***

Українська естетична думка у світлі досліджень Чернігівської естетичної школи

Про розвиток вітчизняної естетики, її напрямки та особливості йшлося під час презентації колективної праці чернігівських науковців «Історія української естетичної думки». Захід відбувся в приміщенні Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів 20 лютого 2014 року. Книга присвячена 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка. 

«Це чи не єдине видання за останні тридцять років, в якому представлена не просто історія естетики як науки, а історія саме естетичної думки, – зазначив професор кафедри гуманітарних дисциплін Чернігівського національного технологічного університету, доктор філософських наук, професор, головний редактор монографії Володимир Личковах. – Автори намагалися показати відображення естетичної думки в культурних та мистецьких артефактах, літературних текстах, ментальності, світогляді, повсякденному побуті».

Під час презентації автори-науковці розповідали про концепцію дослідження в цілому та про специфіку роботи над окремими розділами книги. Ця колективна монографія стала однією із спроб створення цілісної та системної історії естетичної думки України з найдавніших часів до початку ХХІ століття. Показано основні етапи формування донаукової і наукової естетики, особливості українського естетичного дискурсу в його зв’язках з етнокультурою, мистецтвом, літературно-художньою критикою. Основні ідеї, принципи і понятійний тезаурус української естетичної думки аналізуються в контексті вітчизняних духовних традицій та впливів європейського культурного спадку.

Участь в обговоренні взяли науковці, викладачі, аспіранти, студенти гуманітарних і художньо-творчих спеціальностей, журналісти, працівники бібліотек та музеїв м. Чернігова.

Час оприлюднення: 21 лютого 2014 року

Виконавець: Казіміров Д.В.

конт. тел.: (0462) 676-052