Про досягнення та перспективи досліджень в галузі усної історії розповідали історики з Мінська, Гомеля та Гродно під час презентації «Білоруського архіву усної історії», що відбулася в Чернігові в прес-клубі «Ділове слово» 12 травня 2015 року. На теренах України цей проект представлено вперше.
«Білоруський архів усної історії» заснований молодіжним громадським об’єднанням «Гісторыка» у 2011 році. Як зазначили його учасники, усна історія в Білорусі не є академічно визнаним напрямком. Однак, на їхню думку, в історичних дослідженнях не можна ігнорувати те, що бачили та пам’ятають безпосередні свідки минулих подій.
«Людська пам’ять повинна бути об’єктом історичних досліджень, –наголосив доктор історичних наук, професор Інституту славістики Польської Академії Наук Олесь Смоленчук. – Вона дає можливість дізнатися про події, що не висвітлюються в офіційній історіографії, дозволяє зрозуміти, як їх бачили та переживали звичайні люди. Водночас усна історія провокує офіційну історіографію до дискусії, спонукає до перегляду вже нібито відомих та усталених концепцій. Приміром, говоримо про перемогу у Другій світовій війні. Але для пересічних білорусів – це велика національна трагедія, бо в боротьбі двох тоталітарних режимів – нацистського та радянського, життя людини було нічого не варте».
«Зараз існує великий розрив між офіційною історією та історією, що презентує вектори життя окремих людей, – зауважив кандидат історичних наук, доцент Андрій Киштимов. – На сьогоднішній день існуючий інструментарій та можливості усної історії дозволяють заповнювати цю лакуну. Наш проект в цьому напрямку важливий тим, що зібраний та відповідним чином опрацьований матеріал вводиться до наукового обігу, стає доступним для широкого загалу».
«На сьогоднішній день в архіві зібрано близько 900 записів, 3 тис. документів, фотознімків та інших матеріалів», – повідомила докторантка Інституту славістики Польської Академії Наук, архівіст Білоруського архіву усної історії Тетяна Касатая. Вона розповіла присутнім про методику збору усних свідчень, їх подальшу обробку, класифікацію, особливості розміщення та доступу на сайті архіву.
Про один з напрямків проекту, а саме дослідження усної історії Чорнобильської катастрофи розповідали незалежний дослідник Валентина Лєбєдєва та секретар конкурсу «Білоруського архіву усної історії» Володимир Володін. «В історії Білорусі є два Чорнобилі – офіційний та той, який жахливою трагедією пройшов через долі ліквідаторів та переселенців із забруднених територій», – зауважила Валентина Лєбєдєва. Під час наступної зустрічі з викладачами та студентами в Чернігівському національному педагогічному університеті ім. Т.Г. Шевченка учасники проекту детально оповіли про умови конкурсу «Чорнобильська катастрофа та її наслідки в пам’яті жителів Білорусі» та запросили до участі в ньому чернігівських студентів.
Час оприлюднення: 13 травня 2015 р.
Виконавець: Казіміров Д.В.
конт. тел.: (0462) 676-052