Забезпечення ефективності та протидії проявам корупції на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування

   Тематичний короткотерміновий семінар з питань запобігання корупції проведений Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації для працівників апаратів виконкомів рад об’єднаних територіальних громад,  міст обласного значення, апаратів райдержадміністрацій, виконавчих апаратів районних рад, структурних підрозділів облдержадміністрації.

 Обговорювалися положення антикорупційного законодавства України (ЗУ «Про запобігання корупції»); повноваження спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції у відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування; особливості відповідальності за вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, а також ознаки ситуації та шляхи врегулювання конфлікту інтересів. На завершення семінару його учасники пройшли тест на знання основних понять та положень законодавства України щодо запобігання корупції.

 

Час оприлюднення: 23 травня 2018 р.

Виконавець: Казіміров Д.В.

конт. тел.: (0462) 676 052

Організація національно-патріотичного виховання на території

   Тематичний короткотерміновий семінар щодо напрямків та організації національно-патріотичного виховання проведений в Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів 22 – 23 травня для відповідальних секретарів координаційних рад із питань національно-патріотичного виховання райдержадміністрацій та міст обласного значення. Участь у відкритті взяв директор Центру, кандидат історичних наук Володимир Бойко.

     Присутні ознайомилися з положеннями законодавства України про політику національної пам’яті; заходами державної політики щодо  увічнення пам’яті борців за незалежність України та захисників України, відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років та пам’яті  жертв Голодоморів в контексті національно-патріотичного виховання.

    Окрім цього, йшлося про заходи для учнівської молоді в області;  на прикладі Батурина обговорювався досвід організації національно-патріотичного виховання на території об’єднаної територіальної громади;  висвітлювалася роль музеїв у національно-патріотичному вихованні та значення української мови як найважливішого інструменту національно-патріотичного виховання.

     Час оприлюднення: 23 травня 2018 р.

Виконавець: Казіміров Д.В.

конт. тел.: (0462) 676 052

Навчання новопризначених спеціалістів

   За професійною програмою підвищення кваліфікації в Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів з 21 по 25 травня  проходить навчання новопризначених спеціалістів структурних підрозділів облдержадміністрації та райдержадміністрацій (друга сесія).

  Висвітлюються основні аспекти ЗУ «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію»; складові системи державного управління безпекою в надзвичайних ситуаціях, основні заходи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій; минуле та сучасність жіночого руху в Україні (основи гендерного бачення світу); очікуваний вплив Угоди про асоціацію на аграрний бізнес (домогосподарства та розвиток сільських територій  Чернігівщини) та технічно досяжний потенціал використання альтернативних джерел енергії в Чернігівській області.

  Під час практичних занять та тренінгів увага слухачів звертатиметься на парадигму самостійних та службових частин мови в діловому мовленні; культурологічні та соціально-психологічні засади ораторського мистецтва  (ділова риторика та принципи мовного впливу); позитивне мислення, фактори емоційного та професійного вигорання працівника публічної служби; навички та інструментарій державного службовця при роботі з новими медіа; електронний офіс, збір, обробку та  візуалізацію інформації. По завершенню навчання його учасники пройдуть тестування на предмет засвоєння знань,отриманих впродовж двох сесій, та отримають свідоцтва про підвищення кваліфікації.

 

Час оприлюднення:  22 травня 2018 р.

Виконавець: Казіміров Д.В.

конт. тел.: (0462) 676 052

Навіщо громаді Біг-Бен

Зустрінемося біля малого Біг-Бену – таке можна почути від молодих людей гміни Йодлово, які призначають побачення. Йдеться про годинник, встановлений місцевим самоврядуванням на площі ринок, що став органічною часткою життя територіальної спільноти. За останні дванадцять років це польське село, що колись було містом та мало Магдебурзьке право, змінило свій вигляд та нині, принаймні на сторонній погляд, виглядає цілком урбаністично.

Зі здобутками цієї адміністративно-територіальної одиниці познайомилася делегація голів об`єднаних територіальних громад Чернігівщини під час третього дня свого перебування в Польщі. Позитивні зміни стали можливими завдяки довготривалій цілеспрямованій роботі. Гміна Йодлово – це чемпіон повіту Дебіце з вигравання найрізноманітніших грантів та реалізації проектів, насамперед – місцевого розвитку. Та одна з найкращих у цьому сенсі в Польщі. Войт Йодлово наголосив, що попри малу чисельність уряду (виконкому) вдалося налагодити ефективну роботу з їх написання, реалізації та звітності. В результаті до реконструкції чи будівництва ледь не всіх ключових об`єктів інфраструктури вдалося залучити кошти ЄС: закладу охорони здоров`я, центру культури, впорядкування центральної частини міста, поширення сонячних батарей, термосанації школи, встановлення там економної газової котельні, будівництва для учнів критого переходу від навчального комплексу до спортивного, капітального ремонту приміщення уряду гміни, закупівлі сучасної техніки для добровільної пожежної команди та багато чого іншого. Таким чином вдається зекономити власні ресурси та значно скоротити час для реалізації запланованого.

В основі успіху – професійний підхід до справи проектного менеджменту. Один із наслідків – дуже чисте повітря, адже усунуті всі його забруднювачі, зокрема вугіллям тут вже ніхто будинки не опалює. Інша особливість Йодолово – комунальне підприємство ради надає переважну більшість відповідних послуг, що нетипово для Польщі. На думку войта, так місцеве самоврядування краще контролює використання коштів. Втім найкращий їх контролер – самі мешканці гміни, які проявляють неабияку активність особистої участі в справах громади. Зазначимо, що Йодлово також вкладає й чималі власні ресурси, скажімо, побудувавши новий величний костьол та модерновий дитячий садочок.

Гміна Бржостек вражала українських самоврядовців своїми місцевими ініціативами щодо професійної терапії осіб з обмеженими фізичними можливостями – тут працює такий реабілітаційний центр, створений католицькою громадою міста за підтримки ради гміни на базі колишнього будинку ксьондза. Він добре поєднується з іншим подібним закладом, розташованим поруч, але вже державної форми власності, що спеціалізується на соціальній реабілітації. Втім у всьому іншому – то звичайна польська територіальна спільнота, що турбується про свій розвиток, комфортні умови проживання та привабливий вигляд. Працює раціонально, скажімо, новий спортивний комплекс побудований стіна в стіну з місцевою гімназією – таким чином ним користуються як учні, так і мешканці всієї гміни. Заборон щодо такого поєднання немає. В найближчих планах Бржостка – реконструкція площі ринок, тобто її відновлення у вигляді, близькому до історичного, а одночасно – створення простору тяжіння для людини.

У другій половині дня українців чекала ще одна невелика гміна – Шержини (Малопольське воєводство), не менш чиста, охайна та впорядкована, ніж попередні, до того ж розташована у дуже мальовничій місцевості на межі Карпат. Увага до зовнішнього вигляду, до благоустрою, планування приязного простору, що так кидається у вічі, невипадкова. В основі – розуміння значення згаданого для привабливості проживання людини на тій чи іншій території. Скажімо, основні транспортні магістралі проходять осторонь Шержини, тут немає крупного чи навіть середнього виробництва, лише аграрне, тож гміна  стикається зі знайомими для України проблеми – значна частина мешканців виїжджає на заробітки. Аби протидіяти цій тенденції місцеве самоврядування намагається створювати привабливі умови проживання та чимало зусиль докладає для інтеграції мешканців.

Один із таких засобів – це діяльність добровільних пожежних команд. Власне, на рівні гмін вони лише добровільні. Існують професійні державні у більших центрах – повітових. Що ж до територіальних громад тут підхід такий – немає сенсу тримати штатні одиниці та платити зарплату за умов відносно незначної кількості надзвичайних ситуацій. Краще мотивувати добровольців, оснастивши їх першокласною технікою та приміщеннями, забезпечивши управління. Причому самі добровільні пожежні команди існують як громадські організації. В такому разі місцеве самоврядування спирається на них для виконання важливої для територіальної спільноти функції. Одночасно такі дружини стають центром суспільної уваги – вони формують молодіжні об’єднання, що дуже схожі на скаутів чи пластунів, зокрема, мають власну форму, засновують власні оркестри, проводять конкурси та фестивалі, в тому числі – загально польські, навіть беруть участь у релігійних процесіях. Як зазначив войт Шержини особливо це важливо для молоді, яка схильна жити в віртуальному світі, а це один із небагатьох засобів, що навчає базовим навичкам колективної роботи. Якихось значних матеріальних преференцій для пожежників-добровольців немає – це не питання коштів, а честі, поваги, спорідненості зі справами своєї громади.

Освітньо-інформаційний візит є результатом довготривалої співпраці між Підкарпатським осередком Фундації розвитку місцевої демократії (POST FRDL) та Чернігівським центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування (Сіверський центр післядипломної освіти). Безпосередній його ініціатор та організатор – Асоціація гмін басейну річки Віслока (ZGDW), а з української сторони допомагає Сіверський інститут регіональних досліджень.

Час оприлюднення: 17 травня 2018 р.

Виконавець: Бойко В.М.

конт. тел.: (0462) 676 052

Пільзно, Чарна, Дебіце, Жираков – що побачили українці

Кожна польська гміна має свої особливості та цікавинки, що привертають до них увагу. Остання конвертується в розвиток територіальних спільнот. В тому мала можливість переконатися делегація голів територіальних громад Чернігівщини, що перебуває в Підкарпатському воєводстві. За другий день українські самоврядовці відвідали чотири гміни – Пільзно, Чарна, Дебіце, Жираков. В Пільзно оглянули муніципальний музей, розташований в невеличкому старовинному будинку поблизу костьолу 750-річної давнини. Порівняно з українськими просторами приміщення виглядає мініатюрно, але тут використовується кожен сантиметр всіх поверхів та навіть підвалу для експозиції. Є ще одне призначення – тут постійно проводяться уроки з історії для учнів шкіл.

Бурмістр Пільзно показала родзинки гміни – надсучасний дитячий садок та гімназію. Перший реконструйований за кошти ЄС, тобто це – проект, спрямований на розвиток соціальної інфраструктури, друга – побудована та оснащена за власні кошти – зовсім нещодавно. З`ясувалося, що і садочок, і школа отримують державну субвенцію на освіту. Для садочка вона має незначний характер, біля 15% на утримання, а от викладачів школи цілком забезпечує, бо наповнюваність класів хороша. Втім так не скрізь, в сільській місцевості гміна доплачує. В цілому освіта – це найбільша стаття витрат гміни – біля 40% її бюджету. Ніяких поборів з батьків немає, щоправда є невеликі офіційні внески для дитячого садочку. Показово, що для утримання шкіл наймаються приватні підприємства, бо їх послуги дешевше для бюджету, ніж тримати штатні одиниці. В школі заборонено продавати дітям чіпси, горішки та навіть мінеральну воду – бо шкідливо. Діти мають вести здоровий спосіб життя. Для цього батьки їм побудували спортзал, гідний міжнародних змагань. Він, власне, вразив найбільше. І, звичайно, скрізь згадка про різноманітні проекти, в яких брали чи беруть участь навчальні заклади.

Потім настала черга познайомитися з основою такого благополуччя Пільзно – підприємствами. Хоча йдеться про невелику гміну (19 тисяч населення, з них в адміністративному центрі – 5 тис.) вони доволі розвинуті – тут виробляють сільськогосподарське обладнання, дуже смачні ковбаси й інші м`ясні вироби, монтують обладнання на шасі автомобілів. Перше підприємство – старе, існує ще з дореформених часів, змогло адаптуватися до ринкових умов й тепер успішно працює, поставляючи реманент в тому числі – в Україну. Друге та третє – це вже витвір сучасної Польщі та їх засновників – звичайних польських громадян, що зуміли розвинути свої ідеї та вдало вкладали наявні кошти. Тепер ковбаси з Пільзно знають по всій Польщі.

Гміна Чарна трохи менше, але також цікава. Як з`ясувалося, саме вона постачає воду для своєї сусідки Пільзно, адже остання, порахувавши гроші, прийшла до висновку, що власне джерело води утримувати нерентабельно. В цілому підхід до надання комунальних послуг тут дещо дивний для українців – комунальні підприємства – рідкість, переважна більшість такого роду послуг надаються приватними підприємствами на умовах конкурсу. Потяг до раціонального використання коштів помітний скрізь. В гміні Чарна діє приватна лікарня, бо комунальну утримувати виявилося недоцільно. Але вона теж отримує доплати з бюджету. Уряд гміни, пожежна частина, центр культури та ресторан – це один комплекс. Бо так зручніше та дешевше, ніж утримувати відразу кілька приміщень. В Чарній українські самоврядовці оглянули спортивні споруди – критий плавальний басейн, тренажерний зал, вуличні тренажери, поява яких стала можливою завдяки активному та вмілому написанню проектів місцевого розвитку. Переважно це кошти ЄС, але дофінансування з власної сторони – обов`язково. Причому останнім часом спостерігається зростання своєї долі до 25% і навіть більше відсотків. Увага до масового спорту, створення умов для його розвитку – одна з засад діяльності гміни. Скажімо, вона дотує ціну за використання мешканцями басейну, а діти тут займаються безкоштовно. Аби розвивалося здорове соціальне середовище.

Гміна Дебіце вразила найвідомішим в Україні підприємством з виготовлення фарб, шпаклівки та інших будівельних екоматеріалів. Як наголосили господарі – це 100% польський капітал. Сучасне підприємство з високим ступенем автоматизації виробництва. Поява його саме в цій гміні невипадкова – колись тут існувало надзвичайно потужне виробниче об’єднання «Іглополь» (10 тис. працівників). Але реформи початку 1990-х рр. гігант не пережив. Тож під загрозою опинилося майбутнє Дебіце. Виходом стало створення подібних, відносно невеликих, але сучасно обладнаних, зорієнтованих на потреби ринку підприємств. І таких прикладів в Польщі безліч. На подібні бізнес-інціативи нині спирається її розвиток.

Завершився день поїздкою до гміни Жираков. Вона відома по всій Польщі як реабілітаційний центр для людей з обмеженими можливостями. А починалося все з того, що в одному з сіл гміни закрили школу, бо було мало дітей, а тих, що залишилися, вирішили підвозити до більшого навчального закладу. В будинку, що міг стати пусткою, ініціативна група створила центр реабілітації – за кошти відразу кількох проектів як закордонних джерел, так і польських.

Власне, тема проектного менеджменту стала наскрізною під час численних зустрічей. Побачили українські голови територіальних громад й ще не завершений проект – в Жиракові йде реконструкція садиби ХІХ ст. Прибирати її та гатити прибуткові будинки в центрі містечка ніхто не збирається, бо людині треба простір для комфортного проживання з парком навколо. А ще, як наголосив бурмістр Жиракова, це історія, без якої ми – ніхто. Тож пам`ятки минулого треба оберігати та відновлювати. Втім це не означає, що в старовинній садибі буде музей. Виявляється – центр культури з глядацькою залою, приміщеннями для прийомів, творчими майстернями та іншими складовими життя сучасної європейської територіальної громади.

Освітньо-інформаційний візит є результатом довготривалої співпраці між Підкарпатським осередком Фундації розвитку місцевої демократії (POST FRDL) та Чернігівським центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування (Сіверський центр післядипломної освіти). Безпосередній його ініціатор та організатор – Асоціація гмін басейну річки Віслока (ZGDW), а з української сторони допомагає Сіверський інститут регіональних досліджень.

Час оприлюднення: 16 травня 2018 р.

Виконавець: Бойко В.М.

конт. тел.: (0462) 676 052

Українці та поляки про співробітництво

То ви до Польщі приїхали подивитися на місцеве самоврядування чи прагнете нав`язати контакти й надалі працювати з фондами Європейського Союзу – разом з польськими гмінами? – Таке питання поставили кореспондент радіо Жешув учасникам освітньо-інформаційного візиту голів об`єднаних територіальних громад Чернігівщини до нашої західної сусідки. В перший день українські та польські самоврядовці (войти, бурмістри) присвятили Дням Європи – вони взяли участь у конференції «Польсько-українська співпраця для будівництва самоуправління та інтеграції Східної Європи».

Йшлося про двадцятирічний досвід міжмуніципального співробітництва  Асоціації гмін басейну річки Віслока (ZGDW) з реалізації проектів регіонального та міжрегіонального рівня. Асоціація була створена як відповідь на екологічний виклик на межі Підкарпатського та Малопольського воєводства – забруднені річок та повітря. Власними силами гміни впоратися з тим не могли, тож вирішили співробітничати. Перший масштабний проект дозволив кардинально змінити ситуацію з водопостачанням та водовідведенням. Далі більше – Асоціація виграла проект, працюючи зі швейцарськими фондами та фондами ЄС, реалізувала амбітний проект зі встановленням в громадському секторі (спортивно-розважальний комплекс) та приватному сонячних елементів, що генерують електроенергію (солари). Гасло проекту – «Для середовища та майбутнього наших дітей».  В результаті вдалося суттєво зменшити викиди в атмосферу та покращити якість життя. Асоціації вдалося розв`язати проблему, що здавалася не підйомною – розчистити русла річок басейну річки Віслока. Всього за час своєї роботи таким чином було виграно понад двадцять проектів або ж майже 95 мільйонів євро, що вони побажали й українським колегам.

Друга половина дня – знайомство з Карпатською Троєю. Таку назву має історичний комплекс з відтворення найдавнішого укріпленого поселення, знайденого на території Польщі. Це гміна Ясло, але власність – обласна комунальна. Йдеться про проект іншого ґатунку, але так саме спрямований на розвиток території, а саме – використання історико-культурної спадщини. За допомогою норвежського фонду та ЄС біля Тршциниці була зроблена широкомасштабна реконструкція – старовинні будівлі, укріплення, оглядова вежа, сучасна експозиція, що сполучає реальні історичні знахідки та візуальне акустичне відтворення минулого – аби краще собі уявити, свого роду атракції. Тепер гміну, населення якої становить 17 тис. мешканців, щорічно відвідують 40 тис. туристів. Показово, що витрати на утримання комплексу коштами за квитки повністю не забезпечуються – існує дотація. Але підхід тут такий – культуру треба підтримувати, що ж до заробітків – навколо об`єкту працює сфера сервісу, що позитивно впливає на обсяг надходжень до бюджету гміни. Чернігівці висловили своє захоплення та зазначили, що це прекрасний приклад для реалізації подібних проектних ідей.

Освітньо-інформаційний візит є результатом довготривалої співпраці між Підкарпатським осередком Фундації розвитку місцевої демократії (POST FRDL) та Чернігівським центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування (Сіверський центр післядипломної освіти). Безпосередній його ініціатор та організатор – Асоціація гмін басейну річки Віслока (ZGDW), а з української сторони допомагає Сіверський інститут регіональних досліджень.

Час оприлюднення: 14 травня 2018 р.

Виконавець: Бойко В.М.

конт. тел.: (0462) 676 052

Реалізація вимог ЄС щодо технічного регулювання в Україні (аграрний сектор, харчова промисловість, туризм)

Про запровадження вимог ЄС щодо технічного регулювання в агарному, харчовому та туристичному секторах в Україні йшлося під час виїзного семінару, проведеного Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів в Прилуцькому районі. До участі в обговоренні запрошувались представники місцевих органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємці, громадські діячі.

Учасники семінару мали нагоду ознайомитися з міжнародною практикою впровадження технічного регулювання у трьох вищезазначених секторах, яким чином забезпечується виконання вимог щодо якості та безпечності товарів та послуг в країнах ЄС, а також це важливо для українських аграріїв, виробників харчової продукції та надавачів послуг у сфері туризму.

Одне з ключових питань семінару – як зберегти ресурси та забезпечити розвиток регіону.

Час оприлюднення: 8 травня 2018 року.
Виконавець: Казіміров Д.В.
конт. тел.: (0462) 676 052