Місяць: Серпень 2019

Такою була тема міжрегіональної відеоконференції, яка відбулась в Чернігівському центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів 22 серпня 2019 року за участі представників центрів підвищення кваліфікації та науковців Чернігівської, Вінницької, Волинської, Кіровоградської, Полтавської та Херсонської областей.

Звертаючись з вітальним словом до учасників конференції, Володимир Бойко, директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, наголосив на необхідності враховувати історичний досвід, сприймаючи сучасні виклики для незалежності України.

День Незалежності пов’язує славетні сторінки минулого української держави з її майбутнім. Хоча з погляду історії, як зазначив Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, таким днем правомірно було б вважати 22 січня, оскільки в цей день у буремному 1918 році ІV Універсалом Української Центральної Ради була проголошена українська незалежність. Саме цю дату на відзначення незалежності пропонував наш земляк, Левко Лук’яненко, автор проекту Акту проголошення незалежності України, який ухвалила Верховна Рада Української РСР 24 серпня 1991 року. Тоді відбулось відновлення незалежності держави.

Сьогодні, на думку Івана Лопушинського, професора Херсонського Національного Технічного університету, ми знову стоїмо перед вибором, зважаючи на «зигзаги» руху нашого суспільства. І причина в тому, що ми досі не сформували українську націю на основі національної ідеї. Беззаперечно, діє формула «мова формує націю – нація будує державу – держава береже мову». Втрачаючи мову, держава втрачає важливі ознаки суверенітету.

До того ж, підкреслив Володимир Кравчук, доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, багато норм нашої Конституції (яку, до речі, кожний наступний президент намагається змінити) не мають законодавчого забезпечення (зокрема, статті про державні символи, про референдум та інші), і тому не можуть бути реалізованими в суспільстві. Особливо це стосується фундаментальних прав і свобод громадян. В результаті, відмітила Тамара Жалій, докторант кафедри правознавства Полтавського національного педагогічного університету, Україна – серед лідерів за зверненнями до Європейського суду з прав людини. І це в той час, коли перед Україною стоять серйозні виклики стосовно національної ідентичності, низьких соціальних стандартів, зростаючої трудової міграції, нестачі професіоналізму, досвіду і навичок у управлінців.

Валерій Кононенко, доцент Вінницького державного педагогічного університету, зауважив, що Україна – рубіж протистояння західної і східної цивілізацій. Щоб держава стала суб’єктом світової політики, управлінцям необхідно відмовитись від популізму, а народу – від бажання легко отримати миттєвий позитивний результат.

Лілія Рябовол, професор Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. Володимира Винниченка, відмітила, що державний суверенітет і державна незалежність – не тотожні поняття. Акт незалежності відображає зовнішній аспект державного суверенітету, заявляє про здатність держави приймати рішення самостійно, без зовнішнього тиску. Зважаючи на сьогоднішні виклики нашому суверенітету, необхідно докладати зусиль для збереження зовнішньої незалежності держави.

Учасники конференції були одностайні в тому, що оптимістичні перспективи розвитку незалежної і суверенної України необхідно розглядати в контексті глобалізації та інтеграції держави в світовий суспільно-політичний і економічний простір, ставлячи національні інтереси понад усе.

Завершилась відеоконференція фаховою дискусією представників регіональних центрів підвищення кваліфікації стосовно нагальних питань професійного навчання державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування. Адже саме професійна компетентність, досвід та навички публічних управлінців слугують розвитку держави та збереженню її суверенітету.

Час оприлюднення: 22 серпня 2019 р.

Виконавець: Н.Левченко

конт. тел.: (0462) 676 052

Таку думку висловив Пьотр Кульпа – аудитор, радником Вищого Органу Аудиту (NIK) Республіки Польща – на відкритті семінару «Основи державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства України та залучення громадян до діяльності органів місцевої влади, висвітлення роботи органу в лади в соціальних мережах». Проводився він 20 серпня Чернігівським центром підвищення кваліфікації та Департаментом інформаційної діяльності облдержадміністрації для фахівців апаратів райдержадміністрацій та виконкомів рад ОТГ області. Всього в його роботі взяли участь 46 представників зазначених інституцій. Йшлося про інформування громадян щодо діяльності органів державної влади та місцевого само врядувань, а фактично – про побудову довіри між ними.

Звертаючись до слухачів, директор зазначеного Департаменту Ігор Слезко підкреслив – необхідною умовою розвитку громадянського суспільства є співпраця та партнерство між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадянами. Діджителізація суспільства, що стрімко розвивається, ставить у цьому сенсі нові виклики.

Перша частина навчання стосувалася роботи з відкритими базами даних. Начальник відділу інформаційно-комп`ютерного забезпечення апарату облдержадміністрації Олександр Клименок детально розповів про вимоги законодавства, можливості та обмеження під час роботи з такого роду інформацією та відповів на численні питання слухачів щодо практичної сторони реалізації визначних державою норм та запобігання помилок.

Заступник директора Департаменту інформаційної діяльності Оксана Сердюк проаналізувала розміщення інформації про діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування на їхніх сайтах – виявилося, що більше питань виникає до наповнення змістом сторінок рад ОТГ, а деякі з них досі не мають власної веб-сайту. Втім громади доволі швидко навчаються. Тож учасники семінару головну увагу приділили шляхах подолання виявлених проблем.

Пьотро Кульпа зосередився на засадах організації влади та її комунікації з громадянами. Але почав знаний фахівець з іншого, а саме – привітав присутніх зі стрімким розвитком Чернігова за останні кілька років. Ймовірно, за його спостереженням, це найдинамічніше  зміни у такого роду містах в Європі, вони задають тональність для всього регіону. Це ніщо інше як ставка на якість життя, яка на думку, польського експерта, вже почала приносити результати. Якщо громада, залучаючи ресурси, стає ефективнішою та привабливішою порівняно зі своїми сусідами, то управлінець може забезпечити  підтримку мешканців протягом тривалого часу. Тому комунікація з соціумом життєво необхідна. Але той, хто хоче її вибудувати, повинен перш за все налагодити спілкування всередині своєї організації. А це можна зробити лише дбаючи про особистісне зростання та розвиток та збереження власної свободи.

Що ж до Україні в цілому, то вона переживає драматичне зіткнення двох систем управління – старої, закритої та зорієнтованої на залежність людини, до того ж – бідної (нею легше маніпулювати) та нової відкритою й зорієнтованої на вільну та заможну людини. За першої – люди бояться чиновників, за другої чиновники служать людям. Краща, ефективніша, сучасніша організація діяльності органів державної влади та місцевого дозволить забезпечить подолання існуючих проблем та не лише збагатить громадян, а й зробить становище України в світі міцнішим. Головне бачити себе як ціль, а в людях – потенціал для розвиту. Так ми стаємо європейцями, –  наголосив Пьотр Кульпа.

Час оприлюднення: 20 серпня 2019 р.

Виконавець: Бойко В.

конт. тел.: (0462) 676 052