Дистанційно провели навчання з представниками Сновської об’єднаної громади

Це друге із серії навчань, що стосувалось актуальних питань земельного законодавства України та питань ефективного управління та розпорядження об’єктами комунальної власності.

Говорили про дотримання норм законодавства органами місцевого самоврядування при прийнятті рішень щодо затвердження документації із землеустрою та зміни до законодавства щодо регулювання земельних відносин. Окремий блок питань стосувався теми оренди та приватизації комунального майна.

Серед запитань, що виникали у учасників навчання:
• якщо власник земельної частки не має кадастрового номеру, чи зможе він втратити право власності на цю ділянку?
• щодо проведення інвентаризації земель колишньої колективної власності;
• аукціонна комісія створюється органом місцевого самоврядування чи органом приватизації?
• якщо у є об’єкт комунальної власності, який не використовується більше 5 років, чи можна його продати?
• чи потрібно проводити оцінку майна, якщо орендар – бюджетна установа, яка хоче продовжити договірні відносини оренди?
На всі питання дали відповідь експерти: начальник управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Ігор Пузан та заступник начальника управління комунального майна Чернігівської обласної ради Сергій Свиридов

!!! 60+ !!!

Щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів Українивід від 2 квітня 2020 р. № 255 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та врегулювання трудових відносин з працівниками, які досягли 60-ти річного віку.
?Пунктом першим зазначеної Постанови, визначено, що на території України встановлено карантин з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. включно. Окрім того, передбачено категорії осіб, які потребують самоізоляції (пункт 4 Постанови) на час проведення карантину, в тому числі особи, які досягли 60-річного віку, крім осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність об’єктів критичної інфраструктури.
Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що карантин – це адміністративні та медико-соціальні заходи, які застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних хвороб. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період може змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, а також можуть вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. 2 квітня набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». Законом, зокрема вносяться зміни до Кодексу законів про працю України (далі ― КЗпП) в частині унормування дистанційної (надомної) роботи.
До об’єктів критичної інфраструктури (Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України») можуть бути віднесені підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які:
1) провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, хімічної промисловості, транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах;
2) надають послуги у сферах життєзабезпечення населення, зокрема, у сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії і газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я;
3) є комунальними, аварійними та рятувальними службами, службами екстреної допомоги населенню;
4) включені до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
5) є об’єктами потенційно небезпечних технологій і виробництв.
?Окрім того, органи місцевого самоврядування наділені широкими повноваженнями в сфері цивільного захисту (Кодекс Цивільного захисту, стаття 19), в тому числі розроблення та забезпечення реалізації місцевих програм та планів заходів у сфері цивільного захисту, зокрема спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій, та у заходах, щодо виконання рішень місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Реалізація повноважень в сфері цивільного захисту покладена на селищного голову або заступника з питань діяльності виконавчих органів відповідно до розподілу функціональних обов’язків.
Для організації роботи працівників апарату селищної ради та виконавчого комітету, яким виповнилося 60 років та більше, можуть бути прийняті наступні рішення:
– у випадку, якщо до їх обов’язків віднесено питання в сфері цивільного захисту – збереження звичайних умов роботи, в адміністративному приміщенні (приміщеннях) селищної ради (із дотриманням вимог щодо карантину), зокрема для заступника голови з питань діяльності виконавчих органів, начальника відділу, адміністратора відділу ЦНАП або сторожа;
– у випадку, якщо вони(зокрема, заступник голови з питань діяльності виконавчих органів, начальника відділу, адміністратора відділу ЦНАП або сторож) не залучені до виконання заходів з цивільного захисту:
переведення на дистанційний (надомний) режим роботи, із організацією відповідно надомної роботи в селищній раді (шляхом видання відповідного порядку або положення про дистанційну (надомну) роботу, із визначенням переліку завдань, які виконуються працівником в дистанційному режимі);
надання відпустки – щорічної основної або додаткової (за наявності) або відпустки без збереження заробітної плати строком до одного місяця, відповідно до Закону України «Про відпустки» у випадку звернення працівника із відповідною заявою;
У випадку, якщо посадова особа місцевого самоврядування, віком 60+, не може виконувати передбачені посадовою інструкцією завдання в дистанційному (надомному) режимі (як наприклад, державний реєстратор, який може реалізовувати завдання лише в приміщенні ЦНАПу), не має щорічної основної та/або оплачуваної відпустки (або використала її в повному обсязі), її (особу) роботодавецьне може зобов’язати піти у відпустку без збереження заробітної плати на час карантину, а тому – роботодавець – у нашому випадку селищний голова повинен оформити простій не з вини працівника з дотриманням вимог законодавства про працю. Оформлення простою не з вини працівника передбачає збереження виплату не менше 2/3 посадового окладу (тарифної сітки) працівника відповідно до 113 статті Кодексу законів про працю України, або у розмірі, визначеному положеннями колективного договору із оформленням відповідних розпорядчих документів щодо організації простою.
Підготовлено за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні»