Історична пам’ять як чинник консолідації суспільства та подолання колоніальної спадщиниПро складники формування історичної пам’яті українського народу, необхідність її очищення від російських імперських та радянських наративів, деколонізацію публічного простору України, гідне вшанування борців за волю та незалежність України, героїв російсько-української війни, – говорили під час дистанційного навчання «Формування історичної пам’яті: зміст, складові, як формується», що проходило 16–17 травня 2023 р. Навчання організоване Центром підвищення кваліфікації. Цільова аудиторія – державні службовці місцевих державних адміністрацій, посадові особи місцевого самоврядування області.Впродовж наступних двох днів учасники навчання отримали практичні роз’яснення щодо застосування:
положень законодавства України з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу, засудження тоталітарних режимів, увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, реабілітацію жертв політичних репресій та ін.;положень законодавства України про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні, деколонізацію топонімії, заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії та символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну.
Відповідний досвід обговорили на прикладі Чернігова, що включає аналіз топонімічного простору міста та його подальше очищення від назв, які увіковічнюють чи символізують росію та білорусь. І натомість – відображення в назвах вулиць історії Чернігова та Чернігівщини та пов’язаних з нею видатних діячів. Водночас мова йшла і про впорядкування меморіального простору Чернігівської області в контексті охорони об’єктів культурної спадщини. Зокрема, учасники отримали рекомендації щодо робіт на пам’ятках у зв’язку з демонтажем забороненої символіки та написів, ремонту або зняття їх з обліку.Також акцентувалося на необхідність осмислення та подолання російських історичних міфів щодо минулого України. Це – спотворена росією історія Другої світової війни, історичні фейки про «адін народ» як виправдання агресії рф проти України, масових вбивств українців та використання росією історії як зброї в цілому. Вихід – цілеспрямована державна історична політика, розвінчання історичних міфів та фейків, уважне вивчення своєї історії та традицій, які консолідуватимуть суспільство у боротьбі з агресором.В рамках навчання з його учасниками спілкувався народний депутат України, кандидат історичних наук та один з розробників законопроєкту про деколонізацію Володимир В’ятрович. Він наголосив, що зараз для України важливі не тільки оборона і деокупація територій, а й звільнення її культурного та публічного простору від колоніальної спадщини, яка використовується росією для відновлення свого імперського впливу. Тому в прийнятому 21 березня 2023 р. Законі про деколонізацію засуджується російська імперська політика, забороняється її пропаганда та пов’язані з нею символи, імена діячів та географічні назви. Він зобов’язує до відповідних дій не лише органи влади, а й дає необхідні інструменти громадськості, яка вже реалізує ініціативи з деколонізації з початку російського вторгнення. Водночас важливо залучити до цього процесу істориків, краєзнавців, які знають місцевий контекст, відкрити невідомі сторінки нашої історії, вшанувати імена забутих героїв, творити свій громадський та культурний простір, в якому не буде місця окупантам та їхній пропаганді.
