Сосниця: нові медичні кабінети

Мати Олександра #Довженка була шептухою та знахаркою? Може звідси його, часом неймовірне, чуття? Та й сестра-лікарка володіло якимось дивовижним даром діагностики – бачила хвороби. І хто ж про це знає? Відповідь – у документальному відеофільмі «Сосниця: нові медичні кабінети». Розповідає він про нові можливості первинної ланки медицини на теренах Сосницької територіальної громади, а саме: створення та обладнання сучасних кабінетів щеплень та діагностики, використання в охороні здоров`я цифрових методів для кращого спілкування лікаря й пацієнта. Але водночас – це фільм про громаду, син якої створив неповторний образ зачарованої Десни. Її неповторні краєвиди відтворені в цьому кіно. Стрічка створена як складова проєкту «Покращення якості надання послуг із охорони здоров`я на первинному рівні медичної допомоги Сосницької територіальної громади», який реалізовували громадська організація «Сіверський інститут регіональних досліджень» та Сосницька селищна рада за сприяння ПРООН в Україні в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

“Тупичів: громада в лісі”

Відеофільм про Тупичівську територіальну громаду, відому в історії подіями початку XX ст., які описав Михайло Коцюбинський у своїй повісті “Fata Morgana”. Він демонструє не лише унікальні природні та історико-культурні «родзинки» громади. В ньому йдеться про те, як громада може розробляти та впроваджувати політику охорони навколишнього середовища, причому за активної участі її жителів. Це не лише програмні документи та нормативні акти місцевого значення, а конкретні заходи та місцеві ініціативи. Їх реалізація спрямована на захист довкілля, створення комфортних умов для її жителів та привабливого іміджу громади в цілому. Фільм створено як складова проєкту «Розробка та сприяння запровадженню політики охорони довкілля Тупичівської громади на засадах партисипації», здійснюється Сіверським інститутом регіональних досліджень за підтримки Європейського союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи EU4USociety. Фільм відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».

«Линовиця та довкілля: зміни що настають»

Відеофільм про Линовицьку територіальну громаду, відому більшості українців за присвятою до поеми Тараса Шевченка «Кавказ». В центрі уваги – її ставлення до довкілля: колишнього графського парку та урочища Живахівщина, каскаду ставків, мальовничої річки Удай… Та сучасні виробничі й побутові проблеми, що виникають. Линовиця намагається дати тому раду за допомогою розробки та запровадження власної політики охорони навколишнього середовища, аби стати привабливою як для своїх мешканців, так і для туристів. Фільм створено як складова проєкту «Розробка та сприяння запровадженню політики охорони навколишнього середовища Линовицької громади», здійснюється Сіверським інститутом регіональних досліджень за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та European Union in Ukraine в рамках грантового компоненту проєкту EU4USociety. Фільм відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».

Українські голови в Баварії

Документальний телефільм «Українські голови в Баварії» підготовлений громадською організацією Сіверський інститут регіональних досліджень за сприяння фонду Ганса Зайделя (Баварія, ФРН). В його основі – відео- та аудіо-матеріали, записані під час освітньо-інформаційного візиту групи міських та селищних голів Чернігівської області до Баварії.
Автори стрічки мали на меті створення документального кіно, яке б розповідало про різні аспекти роботи місцевого самоврядування Німеччини на прикладі баварського міста Кемптен. Складається телефільм із восьми серій (по 10 – 14 хв. кожна), кожна з яких присвячена окремому тематичному напрямку, а саме: використанню місцевої історико-культурної спадщини для розвитку території, побудові взаємин місцевої влади та молоді, підтримці благоустрою міста, водопостачанню та водовідведенню, утилізації сміття, використанню відновлювальних джерел енергії, організації будівництва, організації роботи міської ради та деяким іншим напрямам. Таким чином, зібрані численні успішні практики, які можуть бути прикладом та орієнтиром для адаптації до українських реалій, децентралізації владних повноважень, посилення ролі місцевого самоврядування.
Телесеріал зорієнтований на загальну аудиторію, він порушує теми, що однаково цікаві та зрозумілі більшості глядачів незалежно від їх віку, адже йдеться про налагодження ефективної діяльності територіальної громади.
Прокатне посвідчення, видане Державнгим агенством України з питань кіно, 17.08.2016 № 41.3469.2016ВТП.

Під час подорожі через Польщу її учасники розповідають про свої очікування від поїздки до Кемптена. Перші їх враження після прибуття – ознайомлення з минулим, історичною частиною Кемптена, його легендами, переказами, життям городян за доби середньовіччя та модерного часу, а головне – яким чином сучасні кемптеновці та місцева влада використовують свою історико-культурну спадщину як бренд для залучення інвестицій та розвитку туризму.

В центрі уваги – взаємини міської влади та молоді – як йдуть чи їдуть діти до школи, що таке молодіжні центри і як організована їхня робота, як виглядає німецька середня школа, зокрема – де малеча займається спортом. Окрема тема – молодіжні проблеми. Вони показані на основі вистави, яку самі школярі демонстрували у міському театрі, граючи самих себе: конфліктну ситуацію, підліткову жорстокість, підступність, щирість почуттів.

Йдеться про багатоманітні аспекти благоустрою Кемптена, яким опікується спеціалізоване комунальне підриємство. Складається воно з вдох частин – одна опікується ремонтом та прибиранням доріг, вулиць, площ, доглядає фонтани, а інша – садівники. Українські голови відвідали перший підрозділ підприємства та розпитали як він працює, а також оглянули комунальну техніку. З роботою другого вони зіткнулися безпосередньо у місті – на спортивних майданчиках, в парках та під час роботи бригад садівників з озеленення міста. Ввечері комунальники почали розвозити містом кадки з квітами, тож на очах українців місто набуло цілком літього вигляду.

Мовиться про організацію водопостачання та очистки води. Українських голів запросили на станцію, що акумулює воду, обсяг який достатній для автономного споживання протягом однієї доби. Також їм розповіли про водне господарство в цілому – про приватний та промисловий сектори, а також систему гідрантів на випадок пожеж. Надалі – відвідання водоочисної станції. Тут показана вся процедура – від надходження рідини до її потрапляння до зразково чистої річки Ілле, а головне – вдалося мінімізувати людські та енергетичні витрати.

Інформація про те, як можна не лише подолати проблеми зайвої зеленої маси та побутового сміття, а ще й зменшувати завдяки їм комунальні платежі. Це приклади діяльності двох спільних комунальних підприємств (з переробки зеленої маси та утилізації сміття), що були утворені кількома громадами заради досягнення спільної мети. В основі – знайомство з організацією системи роздільного збирання сміття, його сортування в залежності від виду, а головне – візит на один із найсучасніших у Німеччині сміттєспалювальних заводів. Глядач побачить його нутрощи, зокрема – камеру для завантаження сміття у топку, а також серце підприємств – кімнати управління та почує пояснення фахівців.

У відео-фільмі показані види відновлювальної енергетики Кемптепна. Таких два – це сонячна та малі гідроелектростанції. Сонячна побудована на комунальних землях колишнього сміттєзвалища, що ліквідоване за відсутністю потреби. Як і чому – розповідь у фільмі. Українські голови також відвідали одну з гідроелектроснацій – найзнаменитішу завдяки неординарним інженерним рішенням та своєму дизайну. Одночасно, як з`ясувалося, це хороший приклад реконструкції навколишнього міського середовища відповідно до сучасних потреб та вимог.

Серія присвячується організації будівництва – для забезпечення поточної діяльності та капітального. Розповідається про розподіл коштів на відповідні потреби у бюджеті міста, а також про те, як і чому держава допомогає місцевому самоврядуванню, як місто залучає приватний бізнес та які висуває до нього вимоги, зокрема до побудови автомобільних стоянок, будівництва в історичному центрі, кількості поверхів в новобудовах, утеплення будинків, дотримання генерального плану. Автори намагаються відповісти на запитання – чому в передмісті живеться краще, ніж у центрі.

Кілька штрихів до портрету європейського міста Кемптен: візит до робочого кабінету Рихарда Шисля – начальника управління економічного розвитку міста, ратуша – робочі місця місцевих депутатів, кілька кабінетів на комунальних підприємствах, цвинтар. Окремо розповідається про роботу громадського транспорту, вимоги до розміщення та зовнішнього вигляду реклами, про те, як місто стимулює розвиток малого бізнесу. В кадрі – новий бургомістр Кемптена Томас Кіхле. Він розповів про своє бачення сучасного місцевого самоврядування та пояснив чому за нього треба боротися.

Європейські традиції самоврядування в Україні.Ч. 4,Ч.1,Ч. 3,

Документальний серіал «Європейські традиції міського самоврядування в Україні: магістрат — дума — рада». Частина четверта.

Коли і чому міське самоврядування на теренах України було ліквідоване вдруге? Що є найбільшим досягненням України у ІІ Світовій війні? Чому «хрущовки» стали символом модернізації? Що спільного між СРСР та Південно-Африканською республікою? Що робило радянське суспільство примітивним? Коли в Україні було відновлено самоврядування? Що таке — територіальна громада? Чому їй (їм) постійно не вистачає грошей? Що таке — принцип субсидіарності? Чи поширюється він на українські міста? Чи треба ввести екзамени для бажаючих балотуватися на посади сільських, селищних та міських голів? Як бюрократія може допомогти побудувати Європу в Україні?

Документальний серіал «Європейські традиції міського самоврядування в Україні: магістрат — дума — рада». Частина четверта.

Коли і чому міське самоврядування на теренах України було ліквідоване вдруге? Що є найбільшим досягненням України у ІІ Світовій війні? Чому «хрущовки» стали символом модернізації? Що спільного між СРСР та Південно-Африканською республікою? Що робило радянське суспільство примітивним? Коли в Україні було відновлено самоврядування? Що таке — територіальна громада? Чому їй (їм) постійно не вистачає грошей? Що таке — принцип субсидіарності? Чи поширюється він на українські міста? Чи треба ввести екзамени для бажаючих балотуватися на посади сільських, селищних та міських голів? Як бюрократія може допомогти побудувати Європу в Україні?

Документальний серіал «Європейські традиції міського самоврядування в Україні: магістрат — дума — рада». Частина перша.

Що спільного між містами Піза та Магдебург? Як вони вплинули на Україну? Чим вигідне самоврядування — як громадянину, так і державі? Що спільного між війтом та головою, ратушею та радою, райцями і депутатами, бюргерами та міщанами? Звідки надходили кошти до міської скарбниці і як вони витрачалися? Чому в давнину міські посадовці законно брали хабарі? Чи продавалася земля у середньовічному місті? Що це — право нерівності? Як за середньовіччя виглядав справжній капець? Звідки пішла традиція влаштовувати вечоринку після отримання диплому? Кого можна назвати партачем? Чому ярмарок вважається святом? Хто заборонив вагітним жінкам запрошувати до себе подруг та веселитися?

 

Документальний серіал «Європейські традиції міського самоврядування в Україні: магістрат — дума — рада». Частина третя.

Навіщо одесити направили до Санкт-Петербургу діжку з апельсинами? Як у другій половині ХІХ ст. Російська імперія відстояла своє місце в Європі? Чи може на виборах голосувати майно? Що таке «думська демократія»? Чи існували в Галичині міські ради до революції? Чи була в Херсоні ратуша? Як поїздка міського голови Харкова до Дрездена вплинула на розвиток міста? Що спільного між першою електростанцією та Володимирським собором у Києві? Чому Чернігівська міська дума відмовилася платити за прокладання водогону? Як будівництво трамвайних ліній може засвідчити прагнення бути європейцями? Чому на початку ХХ ст. міста на українських землях мали неукраїнський характер? Коли в Україні відбулися перші демократичні вибори? Чи могли міські думи протистояти більшовикам?

Документальний серіал «Європейські традиції міського самоврядування в Україні: магістрат — дума — рада». Частина друга.

Яке українське місто за середньовіччя два тижні було столицею Європи? Де за козацької України проходив кордон Європи? За що кияни втопили в Дніпрі власного війта? Чому полтавці фальшували інформацію про право на самоврядування свого міста? Навіщо за часів Речі Посполитої держава забороняла євреям переселятися на Лівобережжя України, але зрештою — дозволила? Хто такі капітани на Лівобережжі? Чи мали православні рівні права з католиками в українських містах? Чому українські міста перейшли на бік поляків, а не росіян? Чому українські міщани конфліктували з українськими козаками? Чи може коваль працювати писарем? Кому наприкінці вісімнадцятого століття заважало самоврядування?

Промо-ролик чотирьох-серійного документального серіалу “Європейські традиції міського самоврядування в Україні: магістрат — дума — рада “. Створений громадською організацією «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки МФ «Відродження».

 

 

Заснування стародавнього міста

Скрижалі нашої історії. Чернігів.Заснування стародавнього міста
Про заснування Чернігова, легенди які з цим пов’язані , чернігівські кургани та церки, де і коли сформувалося місто Чернігів, про все це розповідає доктор історичних наук, професор Сергій Лепявко.
Фільм підготовлений ТРК «Культура» (http://cultureua.com/). Режисер та монтаж — Галина Загороднюк.

Скрижалі нашої історії. Чернігів.Заснування стародавнього міста
Про заснування Чернігова, легенди які з цим пов’язані , чернігівські кургани та церки, де і коли сформувалося місто Чернігів, про все це розповідає доктор історичних наук, професор Сергій Лепявко.
Фільм підготовлений ТРК «Культура» (http://cultureua.com/). Режисер та монтаж — Галина Загороднюк.

Княжий дитинець Храмова архітектура ХІ ст.

Скрижалі нашої історії. Чернігів. Княжий дитинець Храмова архітектура ХІ ст.
Головна увага приділена Спасо-Преображенському собору, що вперше згаданий в літописі 1036 року. Він вважається однією з двох найдавніших споруд Київської Русі. Розповідає — кандидат історичних наук, зберігач фондів Національного історико-архітектурного заповідника «Чернігів стародавній» Ольга Травкіна.
Фільм підготовлений ДТРК «Культура» (http://cultureua.com/). Режисер та монтаж — Галина Загороднюк.

Скрижалі нашої історії. Чернігів. Княжий дитинець Храмова архітектура ХІ ст.
Головна увага приділена Спасо-Преображенському собору, що вперше згаданий в літописі 1036 року. Він вважається однією з двох найдавніших споруд Київської Русі. Розповідає — кандидат історичних наук, зберігач фондів Національного історико-архітектурного заповідника «Чернігів стародавній» Ольга Травкіна.
Фільм підготовлений ДТРК «Культура» (http://cultureua.com/). Режисер та монтаж — Галина Загороднюк.

Архітектура раннього християнства.

Скрижалі нашої історії. Чернігів.Архітектура раннього християнства. Болдіна гора. Антонієві печери.
Заснування у Чернігові на Болдиній горі Святим Антонієм печерного монастиря — ХІ ст. Політична боротьба пов’язана, з Антонієм. Про нині відкритий для огляду підземний комплекс розповідає завідувач відділу наукових досліджень Національного історико-архітектурного заповідника «Чернігів стародавній» Володимир Руденок.
Фільм підготовлений ДТРК «Культура» (http://cultureua.com/). Режисер та монтаж — Галина Загороднюк.

Скрижалі нашої історії. Чернігів.Архітектура раннього християнства. Болдіна гора. Антонієві печери.
Заснування у Чернігові на Болдиній горі Святим Антонієм печерного монастиря — ХІ ст. Політична боротьба пов’язана, з Антонієм. Про нині відкритий для огляду підземний комплекс розповідає завідувач відділу наукових досліджень Національного історико-архітектурного заповідника «Чернігів стародавній» Володимир Руденок.
Фільм підготовлений ДТРК «Культура» (http://cultureua.com/). Режисер та монтаж — Галина Загороднюк.

Дитинець. Скарби Борисоглібського собору

Скрижалі нашої історії. Чернігів. Дитинець. Скарби Борисоглібського собору.
Пам’ятка історії та архітектури доби Київської Русі Борисоглібський собор (ХІІ ст.) в Чернігові. Побудова, історична доля та експозиція, яку зараз можуть оглянути відвідувачі. Розповідає кандидат історичних наук, зберігач фондів Національного історико-архітектурного заповідника «Чернігів стародавній» Ольга Травкіна.
Фільм підготовлений ДТРК «Культура» (http://cultureua.com/). Режисер та монтаж — Галина Загороднюк.

Скрижалі нашої історії. Чернігів. Дитинець. Скарби Борисоглібського собору.
Пам’ятка історії та архітектури доби Київської Русі Борисоглібський собор (ХІІ ст.) в Чернігові. Побудова, історична доля та експозиція, яку зараз можуть оглянути відвідувачі. Розповідає кандидат історичних наук, зберігач фондів Національного історико-архітектурного заповідника «Чернігів стародавній» Ольга Травкіна.
Фільм підготовлений ДТРК «Культура» (http://cultureua.com/). Режисер та монтаж — Галина Загороднюк.