Одна з найменших сільських громад Чернігівщини – Плисківська – розпочала розробку нової стратегії розвитку. Методології її підготовки було присвячене навчання, що відбулося в громаді 27 лютого для працівників виконавчих органів ради, старост, депутатів та представників зацікавлених сторін — членів робочої групи.

У відкритті зустрічі та її роботі взяла участь сільський голова Марина Вірко. «Термін дії попереднього планувального документа завершився у 2025 році, до того ж законодавчі вимоги до стратегічного планування місцевого та регіонального розвитку в Україні суттєво змінилися. Стратегії громад стали обов’язковими документами, а їхні завдання є необхідною основою для залучення публічних інвестицій», — зазначалося на початку роботи.

Заняття провів Володимир Бойко — директор Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації.

Учасники засідання ознайомилися з особливостями стратегічного планування як планування від визначеної мети. Наголошувалося, що, попри очевидні ризики, саме такий підхід є найбільш прийнятним та ефективним в умовах воєнного стану. Він походить із військової сфери, ця спорідненість досі чітко простежується на рівні термінології. Водночас стратегічне планування гнучкє, воно дозволяє діяти за численних, у тому числі неочікуваних, загроз – за умови чіткого визначення пріоритетів і руху до них через досягнення проміжних результатів та залучення необхідних ресурсів.

Характерна особливість стратегічного планування у цивільній сфері – залучення жителів громади та організованої громадськості, адже йдеться про рамковий документ, який фіксує вибір пріоритетів територіальної спільноти і цілому.

Присутні розглянули попередні результати збору даних для соціально-економічного аналізу поточного стану громади, внесли низку уточнень та визначили складові, що потребують доопрацювання. Зокрема, за даними дашборда Міністерства розвитку громад та територій, інституційна спроможність, людський потенціал і фінансова спроможність громади станом на грудень 2025 року оцінені як «достатні», а показник гуманітарно-економічного потенціалу – як «низький». У цілому об’єктивні дані свідчать про середній рівень спроможності громади.

За даними іншого дашборда – Міністерства фінансів України – Плисківська громада має один із найвищих в області показників надходжень до загального фонду місцевого бюджету в розрахунку на одного мешканця, а також високі показники доходності земель. Водночас зверталася увага на відносно високі витрати на утримання апарату управління (хоча вони й нижчі за середньообласні), а також на невизначеність подальшого функціонування системи освіти у зв’язку з реформою галузі, що триває.

Обговорювалися й інші аспекти розвитку громади — демографічна ситуація, стан довкілля, розвиток аграрного сектору та підприємництва, житлово-комунальна сфера, транспортна доступність. Для розв’язання багатьох проблем як ключовий чинник розвитку називалося співробітництво територіальних громад, близьких за пріоритетами та географічним розташуванням. Також учасники зібрання розглянули результати опитування жителів громади та місцевих підприємців.

Отримана інформація стала основою для наступного практикуму – формулювання проєкту стратегічного бачення громади. Для цього учасники ознайомилися з підходами до його створення, так званою «формулою» бачення, спробували визначити, яким громадам належать запропоновані приклади бачень (без зазначення їх назви), й зрештою перейшли до формування власного. Робота над стратегією триватиме.