Короп – одне з перших містечок Чернігівщини, яке майже чверть століття тому спробувало свої сили у підготовці та реалізації проєктів, залученні міжнародних та українських донорів. Надалі місцева влада та громадськість змогли розвинути перші успіхи. А з початком широкомасштабного етапу нинішньої російсько-української війни набутий досвід дозволив громаді залучити значні зовнішні ресурси для забезпечення стійкості. Фактично, це одна з показових історій успіху місцевого самоврядування, коли організованість і системність дають змогу досягати кращих результатів.
Така думка прозвучала на відкритті семінару з проєктного менеджменту, який 18 вересня проходив у Коропі. Учасники – працівники виконавчих органів селищної ради, підпорядкованих структур та депутати. Відкрив навчання та взяв у ньому участь селищний голова Володимир Куніцин.
Активна участь у проєктній діяльності дозволяє громаді тепер розв’язувати проблеми, які навіть за умов мирного часу вважалися складними. Причому громада не обмежується «твердими» (інфраструктурними) проєктами, а й значну увагу приділяє «м’яким», тобто спрямованим на розвиток людського потенціалу, розглядаючи їх як необхідну складову успіху, – зазначив очільник громади.
Проводив заняття директор Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації Володимир Бойко. З огляду на суттєвий досвід аудиторії він запропонував сконцентруватися на роботі з програмами ЄС. Нині з ними працюють лише дві громади області, тож питання розширення такого кола є очевидним.
Викладач зазначив, що ЄС виділяє три види програм: прямого управління Європейської Комісії або її агенцій (приблизно 20% загального обсягу фінансування програм); спільного управління, яке здійснюють Європейська Комісія та держави-члени (близько 70% фінансування програм; на регіональному рівні в нашому випадку це буде область); а також непрямого управління, коли функції делегуються міжнародним організаціям для реалізації програм зовнішньої допомоги та як інвестиційних інструментів (приблизно 10% коштів, що виділяються на програми).
Територіальні громади мають право брати участь у перших двох видах програм. Але програми спільного управління відкриті для членів ЄС, а залучення до них країн-кандидатів потребувало б окремого рішення. Саме в межах програм спільного управління реалізуються масштабні інфраструктурні проєкти, які здебільшого охоплюють кілька громад, пов’язаних спільними проблемами.
А поки що перед Україною поступово відкриваються програми прямого управління, зокрема Horizon Europe, LIFE, Erasmus+, Creative Europe, CERV, Interreg Europe, URBACT. Із названими програмами українські громади вже можуть працювати.
Аби скористатися цими можливостями, існує кілька ключових передумов. Причому йдеться не лише про знання англійської мови як засобу комунікації та засад проєктного менеджменту як такого, хоча це, безумовно, важливо.
Спікер наголосив, що майже всі такого роду проєкти будуються на засадах мережування органів місцевого самоврядування та/або інших організаційно-правових структур, які мають право брати участь у конкурсах програм. Вони створюють консорціуми, які й реалізують проєкти, зазвичай на чолі з громадою-лідером.
Для швидшої адаптації українських громад до умов таких конкурсів у Чернігівській та Київській областях нині реалізується франко-український проєкт «Калина».
Учасники навчання цікавилися досвідом інших країн, зокрема тим, як вони працюють із програмами ЄС, та погодилися з необхідністю розширення кола партнерів, що є важливою передумовою для впровадження нового напряму діяльності.