Першим спікером був Михайло Жирохов, завідувач філії «Військово-історичний музей» Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського. У своїй лекції він розповів про зміни у воєнній доктрині НАТО — зокрема щодо зброї масового ураження, нових договорів у сфері озброєнь та кібербезпеки, а також про стратегічні зрушення в розміщенні озброєнь серед країн Альянсу. Спікер порівняв допомогу НАТО Україні на початку повномасштабного вторгнення (коли партнери передавали техніку радянського зразка) із сучасним етапом, коли Україна розгорнула власне виробництво озброєнь і розпочала перехід на стандарти НАТО. Окремо йшлося про фінансування оборонного сектору — зокрема, данську модель, завдяки якій з’явилася самохідна артилерійська установка «Богдан», — а також про нові методи ведення війни: радіоелектронну боротьбу, безпілотні літальні апарати, безпілотні морські катери, дрони-перехоплювачі та еволюцію штучного інтелекту у сфері безпілотних технологій, які Україна нині активно експортує.

Пьотр Кульпа, аудитор і юридичний радник департаменту стратегії Вищого органу аудиту (NIK) Польщі, експерт проєкту ЄС з реформи державної служби, проаналізував рішення саміту НАТО в Анкарі 2026 року та еволюцію політики США, зокрема щодо Близького Сходу й України. Він розглянув, як завдяки дроновим атакам на нафтопереробні заводи Україна змінила хід війни, тоді як росія натомість посилює терор проти мирного населення — ударами «Шахедів» та авіації по цивільній інфраструктурі. Окрему увагу спікер приділив тому, якою має бути сильна Європа.

Сергій Джердж, голова громадської ліги «Україна – НАТО», кандидат політичних наук, звернув увагу на трансформацію безпекового простору в ЄС, який дедалі менше покладається на США і дедалі більше — на власні спроможності. Він проаналізував, як по-різному країни-члени реагують на війну, через що ухвалення спільних рішень часто ускладнюється, а також простежив еволюцію політики щодо росії — від часів Меркель до сьогодення — і пояснив ключову різницю між ЄС та НАТО.

Завершив перший день Євген Магда, директор НУО «Інститут світової політики», кандидат політичних наук, доцент. Він розповів про те, як ЄС раніше за інших почав надавати Україні військову підтримку, а також про тривалий шлях України до членства в НАТО.

Другий день навчання розпочав Олексій Гарань, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, доктор історичних наук. Спираючись на соціологічні дослідження, він показав еволюцію ставлення українців до НАТО — зокрема під час Помаранчевої революції, Революції гідності та повномасштабної війни, — а також ставлення до ідеї союзу між росією, Україною та Білоруссю. Окремо йшлося про зміцнення етнічної ідентичності українців.

Ігор Бураковський, професор кафедри економічної теорії НаУКМА, доктор економічних наук, проаналізував фінансову допомогу Україні, зокрема програми ERA Loans та Ukraine Facility, а також обсяги видатків країн-партнерів. Він розповів, як Україна фінансує сектор оборони й безпеки (за рахунок податків та військових облігацій), оцінив масштаби майбутніх витрат на відновлення і компенсацію завданих Україні збитків, а також розповів про платформу DREAM.

Завершила навчання Наталія Зубар, голова правління Інформаційного центру «Майдан Моніторинг». Вона розповіла про ментальні відмінності між росіянами й українцями та про межі, які мають існувати між ними, а також про те, як аналізувати й осмислювати події війни. Спікерка пояснила, як емоції перетворюються на інструмент пропаганди і як це впливає на кібербезпеку, як за допомогою штучного інтелекту створюють дипфейки для поширення фейкових новин і відео, а також окреслила нові виклики у сфері кібербезпеки, пов’язані з когнітивними викривленнями.

Центр дякує усім учасникам за активну участь у навчанні. Для отримання додаткової інформації та можливості брати участь у майбутніх семінарах, будь ласка, звертайтеся до нашого закладу за контактами, наведеними на офіційних веб-ресурсах