«З огляду на обставини в Любецькій громаді може бути хіба що стратегія виживання», — така думка прозвучала від учасниці навчання, яке 14 липня проходило в Любечі для працівників селищної ради.
Відкрила навчання та взяла в ньому участь секретар Любецької селищної ради Алла Слободська. Заняття проводив директор Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації Володимир Бойко.
Громада вже має досвід розроблення таких планувальних документів: спочатку — за підтримки програми U-LEAD з Європою, згодом — програми DOBRE. Втім, уже за рік — у липні – на початку серпня 2027 року — громада має підготувати нову Стратегію розвитку на 2028–2034 роки та відповідний План заходів з її реалізації на 2028–2030 роки.
«Отже, є рік. Це не багато й не мало — саме стільки часу потрібно для розроблення якісних довгострокових документів», — зазначив викладач.
Тож роботу варто розпочинати вже зараз: визначитися зі складом робочої групи, планом-графіком її роботи, ухвалити необхідні розпорядчі документи, а також розпочати збір матеріалів для соціально-економічного аналізу.
Йдеться про непросте завдання, яке потребує злагодженої роботи команди селищної ради та широкого залучення жителів громади. Попереду — проведення опитувань мешканців і підприємців, вивчення думки різних цільових груп і бенефіціарів. І все це — ще до початку етапу програмування.
Причому працювати доведеться за умов прикордонного розташування поруч із державою-співагресором — Білоруссю, а також під постійною загрозою атак російських шахедів.
Проте інших варіантів немає. Сидіти склавши руки — точно не вихід. Щодо загроз, то стратегічне планування, яке здійснюється від визначених цілей, дозволяє гнучко реагувати на виклики та адаптуватися до нових обставин, — наголосив викладач.
Учасники навчання ознайомилися з основними вимогами чинного законодавства щодо місцевих стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації, а також з етапами розроблення цих документів.
Слухачів цікавило, як із практичної точки зору організувати роботу над стратегією, хто і яким чином визначає перелік та обсяг інформації, необхідної для її підготовки, чи може громада самостійно розробити стратегію, чи потрібно проходити процедуру стратегічної екологічної оцінки в умовах воєнного стану, як планувати розвиток, якщо частина території громади виключена з господарського використання, а також чи отримують прикордонні громади, такі як Любецька, Ріпкинська та Добрянська, спеціальний статус.
Попри всі очевидні труднощі, громада налаштована вже найближчим часом ухвалити необхідні рішення та розпочати новий етап стратегічного планування свого розвитку