Ріпки знайомляться з програмами прямого управління ЄС

«Коли ми вперше почули про проєкти, нам то все здалося чимось далеким і малопрактичним. Але вирішили спробувати – прийшли перші успіхи. І нам сподобалося – захотілося ще. А сьогодні – розкажіть нам щось нове», – така думка прозвучала під час семінару «Проєктні заявки: алгоритм підготовки та подання на конкурси», що проходив у Ріпках 21 липня для працівників селищної ради. У його роботі взяв участь селищний голова Сергій Гарус, а заняття проводив директор Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації Володимир Бойко.

Тож розмова почалася з нових можливостей, що відкриваються перед Україною та її територіальними громадами, – участі в програмах Європейського Союзу. Є три види програм, зазначив викладач: прямого управління Європейської Комісії (або її агенцій), спільного управління, яке здійснюють Європейська Комісія та держави-члени (на регіональному рівні), а також непрямого управління, коли функції делегуються міжнародним організаціям для реалізації програм зовнішньої допомоги та як інвестиційних інструментів.

Територіальні громади можуть брати участь у перших двох видах програм, щоправда, програми спільного управління відкриті переважно для держав, які вже належать до Європейського Союзу. У рамках таких програм реалізуються масштабні інфраструктурні проєкти. Дуже часто вони потребують об’єднання кількох територіальних громад, які мають спільні проблеми.

Нині перед Україною поступово відкриваються програми прямого управління, зокрема Horizon Europe, LIFE, Erasmus+, Creative Europe, CERV, Interreg Europe, URBACT… Збільшення їхнього переліку для України безпосередньо залежить від швидкості, з якою Верховна Рада України ухвалює рішення про ратифікацію угод щодо приєднання до них. Втім, у будь-якому разі це вже не день завтрашній, а день сьогоднішній. Громади вже можуть обирати для себе відкриті програми  ЄС відповідно до власних пріоритетів, уважно стежити за конкурсними відборами (колами) та розбудовувати мережу партнерств з органами місцевого самоврядування й іншими інституціями країн ЄС, адже створення консорціумів є обов’язковою умовою участі в більшості таких програм. Для швидшої адаптації українських громад до умов таких конкурсів у Чернігівській та Київській областях нині реалізується франко-український проєкт «Калина».

Учасники зустрічі поділилися власним досвідом співпраці з європейськими партнерами, участі у спільних проєктах різних донорів, а також побаченими прикладами розв’язання проблем, подібних до українських, у країнах Європейського Союзу. Крім того, вони повернулися до окремих питань теорії проєктного менеджменту, насамперед до побудови ефективної логіки впровадження проєкту.