У вересні цього року відразу три громади Чернігівської області в якості партнерів своїх колег із ЄС підготували заявки до програми Європейського Союзу CERV (права людини, підтримка відкритого демократичного та рівноправного суспільства), а саме: місто Чернігів, Крутівська сільська та Добрянська селищна. Це перший настільки масштабний випадок безпосереднього звернення громад регіону до програм, які адмініструє Європейська комісія.

Така інформація прозвучала на семінарі з проєктного менеджменту, який 23 жовтня проходив у Городні. Учасники – працівники виконавчих органів та депутати міської ради. Відкрила навчання керуюча справами Ірина Підлісна, а проводив заняття директор Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації Володимир Бойко.

На його думку, Городнянська громада вже набула досвіду роботи із донорами на засадах проєктного менеджменту, є знакові результати, які вже працюють на спільноту. Водночас перед Городнянською та іншими громадами постав новий виклик – навчитися працювати з програмами Європейського Союзу, підготовка проєктів до яких складніша, а реалізація має свою специфіку. Або ж, яка сказав бурмістр гміни Мишина Ян Голба представникам місцевого самоврядування Чернігівщини: «Це дуже важкі гроші, втім я дуже раджу вам цим зайнятися».

Тож навчання присвячувалося головним чином основам фінансового плануванням в ЄС та програмам, які вже відкриті для організацій із України. Насамперед викладач розповів про багаторічну фінансова рамка ЄС як основу довгострокового планування, загальні засади (принципи) фінансування програм ЄС, про класифікацію програм за способом управління коштами. На тепер, зазначив спікер існує такий поділ програм:

• прямого управління Європейської комісії (20% обсягів фінансування, переважно проєкти, що спрямовані на розвиток людського потенціалу);
• спільного управління – Європейської комісії разом із національними та регіональними органами (70% обсягів фінансування, переважно інфраструктурні проєкти);
• непрямого управління (10%, виконавцями є ООН, ЄБРР, інші міжнародні організації).

Причому для країн-кандидатів відкривається доступ лише до програм прямого управління, а спільного – це лише для країн-членів ЄС. Втім навчитися працювати з другими не опанувавши перших фактично неможливо, адже йдеться про підготовку кадрів, запровадження кращих практики управління, налагодження мережевих зв`язків із колегами з ЄС. Іншими словами – для України це свого роду необхідний підготовчий етап.

За наведеною інформацією нині відкрито 16 таких програм, причому в 11 із них безпосередньо або опосередковано можуть брати участь територіальні громади, інші місцеві юридичні суб`єкти в якості партнерів. Для допомоги діють національні контактні центри програм (наразі їх сім). Крім того, діє спеціальна програма ЄС для України Ukraine Facility. Для місцевих самоврядувань доступ до неї здійснюється через механізм публічних інвестицій.

Окремо учасники навчання зупинилися на механізмі так званих «колів» – конкурсів що оголошуються, кроках, що необхідно зробити, аби брати в них участь. У цьому звя`зку наголошувалося на обов`язковості розвитку мережі міжнародного співробітництва громад.

«У випадку участі в програмах ЄС йдеться більше, ніж про гроші – це реформи, співфінансування та європейська додана вартість. ЗСУ дали Україні, її громадам шанс на зміни, наш обов`язок – втілити їх у життя», – зазначив Володимир Бойко.

Матеріли для навчання підготовлені в рамках франко-українського проєкту «Kalyna: об’єднані задля здобуття навичок з управління європейськими проєктами».