Здійсненню стратегічної екологічної оцінки присвячувалося навчання, яке 19 лютого проходило у Михайло-Коцюбинському для працівників виконавчих органів селищної ради та старост. Хоча російсько-українська війна висуває власні пріоритети, екологічних вимог при цьому ні з держави Україна, ні з її територіальних громад ніхто не знімав, тим більше що існує європейська зелена політика (European Green Deal), отже – наші зобов’язання щодо її впровадження. А головне – йдеться про середовище, в якому ми живемо: кожен хоче, щоб воно було кращим, – наголошувалося на початку занять.

У відкритті та роботі семінару взяла участь селищна голова Ніна Ворох, проводив його директор Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації Володимир Бойко. Розглядалися такі питання:

• що таке СЕО та відповідно до яких нормативно-правових актів ця процедура проводиться;

• які кроки необхідно здійснити для проходження СЕО, їх послідовність та особливості роботи з Єдиним реєстром СЕО;

• як готується звіт із СЕО, його структура та орієнтовний зміст розділів;

• де брати інформацію для аналізу стану довкілля на території громади;

• типові зауваження профільного міністерства до проєктів ДДП.

Наголошувалося, що хоча законодавство про СЕО запроваджено ще у 2018 р., тривалий час його порушення не передбачало юридичної відповідальності. Ситуація змінилася в травні 2023 р. – тепер за нездійснення процедури СЕО, її порушення, а також неврахування результатів існує дисциплінарна, цивільна та адміністративна відповідальність, зокрема персональний штраф (при цьому рішення, ухвалене з порушенням процедури, має бути скасоване).

Втім питання варто розглядати ширше, адже ставлення до довкілля – це один із індикаторів для великих інвесторів та донорів, чи варто мати справу з тією чи іншою громадою. Тож опанування зазначеної процедури – нагальна справа для громади. До того ж проведення процедури СЕО та підготовка відповідного звіту дають змогу виявити низку питань, які потребують опрацювання, а отже – внесення до плану роботи органу місцевого самоврядування. Серед них – розроблення схеми екологічної мережі громади, пошук і підготовка до реєстрації нових об’єктів природно-заповідного фонду, фіксація наявних помилок у картографічних матеріалах, локалізація екологічних проблем, які досі перебували поза увагою…