Чи зможе Україна витримати масовану хакерську атаку, подібну до тієї, що минулого троку зазнала Естонія? Принаймні НАТО як організація тоді мало чим могла допомогти. Ситуацію вдалося владнати досить швидко завдяки професіоналізму та застережним заходам балтійських комп’ютерщиків. І це лише один з проявів нових загроз, з якими зустрічається у сучасному світі Організація Північно-Атлантичного Договору. Інші – це екологія, енергоресурси, надзвичайні ситуації, прояви тероризму. Кожна вимагає адекватної відповіді в сенсі гарантій безпеки. Остання ж багатогалузева, на відміну від оборони. Про ці та багато інших речей, модернізоване НАТО, його взаємини з країнами-партнерами йшлося під час ознайомчого візиту української делегації журналістів, громадських діячів, представників навчальних закладів (в т. ч. Чернігівського центру) до штаб-квартири Альянсу Брюсселі та Стратегічного командування з проведення операцій у Монсі, яку з 13 по 16 квітня організував Центр інформації та документації НАТО в Україні. Ось деякі фрагменти обміну думками з тих зустрічей.
Основна вимога вступу до НАТО – наявність демократичного способу управління. В НАТО не голосують, а шукають консенсусу між всіма членами об’єднання.
Альянс повинен знайти консенсус щодо різного розуміння безпеки в різних країнах.
США підтримують створення європейського елементу безпеки. Втім за умови, коли переважна більшість членів НАТО належать до ЄС нема сенсу засновувати окремі структури. Тепер напрацьовується механізм відокремлених, але не окремих сил Євросоюзу, організатор яких – Альянс. Питання стоїть не «НАТО – Європа», а «Європа і НАТО»
. Проблема сприйняття НАТО існує і в Західній Європі – це завжди питання, чи треба надсилати війська за межі країни.
Бути членом Альянсу – це не те саме, що надіти смокінг до театру. Ні, це вимагає участі у виставі.
НАТО скоріше політична організація, між військова навіть в тому сенсі, що підрозділи країн-членів можуть брати участь в операціях лише на засадах, визначених національним законодавством. Тобто члени Альянсу самі вирішують, що вони роблять, а що – ні. Часом це ускладнює військовий бік справи, але це краще для єдності Організації.
Більшість бюджету НАТО складається з внесків європейських країн.
Колективна безпека для країн-членів Альянсу дешевша, ніж індивідуальна.
Нині Україна – єдина країна, що бере участь у всіх операціях НАТО.
Завдяки переходу на стандарти НАТО Україна нарешті сформувала зрозумілий військовий бюджет.
Україна – важлива частина консолідованої Європи. Роль НАТО – створення об’єднаної безпечної Європи.
Таврійський університет отримував гроші на інтернетізацію з різних джерел, в т.ч. від НАТО, але тепер каже, що цього не було. Та головне, що студенти отримали доступ до інформації, так само, які інші двадцять вузів.
Українські станції у Закарпатті та в Криму не можуть бути використані для систем ППО НАТО через свої конструктивні особливості.
На відміну від членства, не має чітких критеріїв приєднання до ПДЧ. Треба досягти прогресу. Скільки точно? Має бути загальна картина: що відбувається в Україні. Питання: «Чи загорілися очі в Україні?».
В Бухаресті був унікальний випадок, коли рішення стосовно України і Грузії ухвалювалося на самому самміті.
Обіцянка, надана Україна на Бухарестському самміті приєднатися до Організації Північно-Атлантичного Договору, припинила дебати серед членів Альянсу щодо її приналежності до Європи.
Нині вступ України до НАТО коштуватиме 5 грн. на рік з кожного її громадянина.
Всі збройні сили можна не робити сумісними з НАТО, але треба визначитися, якими є наші зобов’язання в разі вступу в дію ст. 5 Вашингтонського договору (надання можливої допомогу союзнику в разі нападу на одну з країн-членів Альянсу).
Яке рішення щодо залучення України до ПДЧ буде у грудні – залежить, насамперед, від неї самої. Тепер наша держава має розв’язати три проблеми: знайти консенсус серед політикуму, дати собі раду з інформаційним забезпеченням, виконати заходи Цільового плану «Україна – НАТО» на 2008 р. Якщо Україна наприкінці цього року виявиться неготовою до ПДЧ, буде призначено новий термін.
Останні заяви Росії щодо України – дивні (ми в ХІХ ст.?) і таке чуємо не вперше. Це класичний приклад політичної риторики, коли люди стають перед фактами, які від них не залежать. Значно серйозніші – питання енергетики.
І на завершення цього огляду – під час зустрічей з фахівцями, які працюють в НАТО, весь час підкреслювалося – в Альянсі панує логіка добровільної участі та вільної асоціації країн. Отже, приєднуватися до Організації Північно-Атлантичного договору чи ні – це право самовизначення тієї чи іншої країни до якої системи безпеки вона хоче належати.
Час оприлюднення з 16 квітня 2008 року
Виконавець: Бойко В.М.
конт. тел.: (8-04622)77-43-12