«Письменники рівня Павла Загребельного – це письменники планетарного масштабу», – така думка прозвучала під час «круглого столу», присвяченого вшануванню письменника, Героя України, лауреата Державної премії СРСР, Шевченківської премії, який нещодавно відійшов у вічність.
Учасники заходу, що відбувся в рамках навчання головних бухгалтерів районних рад, поділилися своїми думками з приводу життєвого та літературного шляху Павла Архиповича.
«Павло Загребельний жив по-справжньому», – зазначила у своєму виступі старший викладач кафедри української мови і літератури Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, член Національної спілки письменників України Ганна Арсенич-Баран. Вона торкнулася етичних засад творчого процесу митця та особливостей сприйняття його творів.
На аналізі романів Загребельного в історичному та суспільному контексті зупинився редактор газети «Сіверщина» Василь Чепурний, та зауважив, що своїми історичними творами Павло Архипович перетворив національну ганьбу на національну перемогу.
Особистими спогадами від зустрічей з Загребельним поділився голова Чернігівської організації Національної спілки письменників України, лауреат семи літературних та журналістських премій письменник Станіслав Реп’ях. «Це була неоднозначна людина, великий майстер, щирий, іноді прямолінійний. Він мав феноменальну, дзеркальну пам’ять. Його твори – це ціла енциклопедія», – зазначив письменник. Загребельний неодноразово відвідував Чернігівщину, з ним, як і з іншими, траплялися курйози та кумедні історії. Це не повинно приховуватися від громадськості. «Чим більше знатимуть про інтимне життя письменника, тим більшим буде інтерес до його творів» – такий висновок зробив Станіслав Реп’ях.
«Бути людиною в усьому – завдання кожного, письменника ж – особливо», – таку думку колись висловив Павло Архипович, і вона, фактично, стала його життєвим кредом.
Час оприлюднення з 25 лютого 2009 року
Виконавець:Чабак Л.А.
конт. тел.: (8-0462) 676 052