Коли видатного американського вченого та публіциста Джеймса Мейса запитали в Україні, чому він почав досліджувати Голодомор, він відповів: «Ваші мертві вибрали мене». Саме про це, а також роль Джеймса Мейса в популяризації інших, непопулярних до певного часу, трагічних сторінок історії України говорилося на презентації книги «Україна: матеріалізація привидів» (упорядник – Наталія Дзюбенко-Мейс), що відбулася в Чернігові 10 листопада в Чернігові в приміщенні Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів. В її основі – статті Джеймса Мейса, присвячені історії України ХХ ст., її найбільшим трагедіям, здобуткам та подіям перших років незалежності.
«Книга вражає вже своєю назвою», – зауважила заступник голови облдержадміністрації Наталія Романова. – До того часу, поки не буде сказано всю правду про нашу історію, ми не зможемо відчути себе повноцінною нацією. Сьогодні ми віддаємо шану людині, яка не тільки пройнялася українською трагедією, а й бачила майбутнє України. Під час Голодомору гинули люди, які мали глибоке відчуття краси та гармонії світу. Дуже важливо зберегти почуття цієї краси сьогодні під час важких випробувань, бо це головна сила українців».
«Сьогоднішня зустріч на чернігівській землі – для нас велика честь. Бо чернігівська земля вміла об’єднувати та гуртувати людей. Так само, коли на початку 1990-х рр., з підняттям в Чернігові першого жовто-блакитного прапора, ми проголосили відродження держави України, тому й сьогодні ми маємо творити, йти вперед та будувати цю державу», – наголосив перший заступник голови обласної ради, доктор філософії в галузі ділового адміністрування Валентин Мельничук.
«Пам’ять про мертвих – не тільки для того, щоб плакати, а й думати про майбутнє», – зазначила Наталія Дзюбенко-Мейс, член Національної cпілки письменників України, – Статті Джеймса Мейса торкаються сучасної історії України в усіх її аспектах: політичному, економічному, суспільному ментальному… Вони дають багато відповідей про Україну та водночас ставлять нові запитання».
«Джеймс Мейс – великий українець. Він знав про нас більше, ніж ми знаємо про себе. Весь біль української трагедії він пропустив через своє серце. Відчуваючи причину всіх сучасних українських проблем, в своїх працях він ніби закликає повернутися до самих себе та будувати українську Україну», – наголосив президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.
«Треба вміти розуміти чужу біду», саме цей вислів Мейса, на думку доктора історичних наук, професора Юрія Шаповала, свідчить про його дар та майстерність передати в словах великий сенс.
«Джим обрав Україну», підкреслив доктор історичних наук, професор Василь Марочко. – Його феномен полягає не тільки в тому, що він досліджував Голодомор. Це й зафіксована в десятках томів спогадів свідків усна історія цієї трагедії, створення Центру досліджень геноциду українського народу і нарешті перетворення встановлених ним фактів у знання, що ще послужать Україні»
Сергій Лепявко, доктор історичних наук, професор: «Джеймc Мейс з’явився в потрібний для України час. На початку 1990-х рр. він фактично отримав «вільну трибуну» для висловлення своїх думок, оскільки основна частина тогочасних істориків після розпаду СРСР знаходилися на роздоріжжі, а покоління пострадянських вчених ще не сформувалося. Водночас Мейс став одним з «двигунів» для перетворення історії з академічної науки в науку публічну, поклавши початок для вивчення та популяризації непопулярних до цього тем з українського минулого, таких як Голодомор 1932 – 1933 рр.
До обговорення та висловлення своїх вражень були запрошені науковці, викладачі, працівники бібліотек, музеїв, громадські діячі та журналісти. Вкотре згадувалося й про порівняння українського Голодомору з трагедією корінних жителів Америки – індіанців, серед яких були й предки Мейса, а також про його теорію «постгеноцидного суспільства», яке ніяк не може оговтатися від завданих в минулому ударів та втрат. Він знав та говорив про Україну те, що ми починаємо розуміти та усвідомлювати лише зараз. Тому «День і вічність» Джеймса Мейса продовжуються.
Час оприлюднення: 10 листопада 2016 р.
Виконавець: Казіміров Д.В.
конт. тел.: (0462) 676-052