У 2014 році Російська Федерація тимчасово окупувала Автономну Республіку Крим та місто Севастополь. Відтоді Україна здійснює дипломатичні, економічні, гуманітарні, безпекові та інформаційні заходи для деокупації Кримського півострова, відновлення державного суверенітету та територіальної цілісності.
Звернення української влади до міжнародних інституцій задля притягнення агресора до відповідальності за численні міжнародні злочини та порушення прав людини внаслідок тимчасової окупації не припиняються ні на день. Міжнародна спільнота не визнала спроби анексії та засудила дії Росії із тимчасової окупації та подальшої неоколонізації та мілітаризації Криму, а також системні порушення прав людини, репресії стосовно корінних народів та переслідування за українську ідентичність.
З кінця лютого 2014 року територія АР Крим та м. Севастополь вимушено відірвана від правового поля України. За цей час державою було сформовано бачення напрямів політики деокупації та реінтеграції Криму та його населення у різних сферах. У 2021 році було засновано майданчик для консолідації міжнародних зусиль для деокупації українського півострова – Міжнародну Кримську платформу. А після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року питання деокупації Кримського півострова та відновлення територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах постало як ніколи гостро. Саме тому надзвичайно важливим є формування спільного бачення органів державної влади щодо передумов початку тимчасової окупації, розуміння процесів, що відбуваються на тимчасово окупованій території, пріоритетів та наявних політик держави задля відновлення територіальної цілісності та напрацьованих першочергових кроків із відновлення правового поля України та прав громадян із цих територій після деокупації півострова.
У курсі, який розробили за участі Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, як національного офісу Кримської платформи, міститься інформація щодо історії Кримського півострова, зокрема й у контексті розвитку корінних народів та українців; основні події та наслідки тимчасової окупації для півострова та його населення; ключові нормативно-правові акти, позиції України щодо термінології та окремих важливих питань, пов’язаних із тимчасовою окупацією; кримських органів державної влади, що тимчасово переміщені та діють на підконтрольній Уряду території України; позицій міжнародних інституцій у контексті тимчасової окупації частини території держави; міжнародних судових процесів між Україною та Росією та багато іншого.