Це один з основних меседжів, що пролунав на цьогорічному саміті НАТО у Вільнюсі, і до якого зобов’язалися всі 31 союзники. Саме про результати саміту для України, попередні підсумки російсько-української війни, проблеми сприйняття стандартів НАТО органами влади в Україні, зміни в соціології щодо ставлення українців до НАТО обговорювалися в межах вебінару «Національна безпека України та НАТО», організованого Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації спільно з Центром інформації та документації НАТО в Україні 13–14 липня 2023 р.
До зібрання у форматі онлайн долучилися експерти з Брюсселя, Києва, Ужгорода та Чернігова. Участь в навчанні взяли більше 80 працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування Чернігівської області.
З вітальним словом до присутніх звернулася директорка Центру інформації та документації НАТО Вінета Кляйне, яка розкрила основні підсумки зустрічі країн-членів Альянсу для України. Як зазначила пані Вінета, росія і тероризм визнані найбільшими загрозами безпеці в Європі та світі. Для України прийнята багаторічна програма, що передбачає пакет всеохоплюючої допомоги, спрямований на відновлення її сектору безпеки та оборони, перехід на повну оперативну сумісність зі стандартами НАТО.
По-друге, замість Комісії Україна–НАТО, Україна вперше на цьому на саміті та в подальшому працюватиме із союзниками у форматі Ради Україна-НАТО. Це новий спільний орган, в якому сторони беруть участь як рівноправні члени. Україна може самостійно скликати такі зустрічі – регулярні або кризові та приймати спільні із союзниками рішення.
По-третє, скасовано ПДЧ (План дій щодо членства в НАТО), і тепер шлях України до Альянсу складатиметься з одного кроку. Але отримання запрошення та її подальше членство залежатимуть від рішення союзників та виконання вимог. Тобто НАТО буде стежити за прогресом України в досягненні стандартів Альянсу, проведенні демократичних та безпекових реформ.
Даними соціологічних досліджень про думку українців щодо вступу України до НАТО поділився науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань. Зокрема, якщо в 2012 р. лише 12% населення підтримували приєднання нашої держави до Альянсу, то зараз така підтримка сягнула більше 80%. Також більше 50% підтримує продовження бойових дій проти росії навіть в разі зменшення допомоги від Заходу. Змінилася соціологія і за кордоном: 50–60% європейців підтримують вступ України до НАТО, в США – 70%.
На думку Євгена Магди, директора інституту світової політики, росія не могла не розпочати війну, бо вже не могла підкорювати Україну гібридними способами. Це – війна за незалежність, і водночас – процес остаточного розпаду радянського союзу та остаточної деколонізації України. В Україні відбувається становлення політичної нації, але українці показали вміння битися з набагато переважаючим противником. НАТО у своїй підтримці Україні взяло курс на гібридність, який дозволяє Україні отримувати допомогу уникаючи певних обмежуючих формальностей. Також проходить процес усвідомлення західними країнами України перед перспективою більш тісної співпраці. Також війна продемонструвала, що насправді failed state – це росія, яка вже не входить до кола світових лідерів, а Україна буде нормальною, передовою державою.
Під час наступних обговорень згадали також попередній досвід військової та політичної співпраці державами-членами Альянсу. Зокрема, військовий експерт Михайло Жирохов розповів про формування та діяльність Литовсько-польсько-української бригади імені великого гетьмана Костянтина Острозького. Початок для майбутнього співробітництва був закладений під час спільної участі українських та польських військових у миротворчих місіях на території колишньої Югославії ще в 1993 р.
Пьотр Кульпа, директор програми «Школа міністрів у Київській школі державного управління ім. С. Нижного», на прикладі політичної та оборонної співпраці країн Європи у форматі Західноєвропейського Союзу (1948–2010 рр.), порівняння його безпекових гарантій та гарантій НАТО, окреслив варіанти майбутньої системи безпеки в Європи після завершення війни з росією. Один з них – тісна співпраця країн Центрально-Східної Європи, спрямована на спільний захист своїх кордонів та спільних цінностей як реальних гарантій безпеки з огляду на майбутні загрози від рф та білорусі.
Сергій Джердж, голова Громадської ліги Україна – НАТО, наголосив на необхідності для державних службовців перейнятися ідеями євроатлантичної інтеграції, безпековими питаннями, бути лідерами громадської думки та нести розуміння в суспільство важливості спільної праці на досягнення бажаного результату.
Ігор Тодоров, професор Ужгородського національного університету, заступник голови Координаційної ради Громадської ліги «Україна-НАТО» зупинився на особливостях побудови систем національної безпеки у країнах НАТО та України, зокрема про зміни, що відбулися в них після початку російської агресії проти України в 2014 р. Також йшлося й про посилення стратегічних комунікацій в НАТО, про що говорив головний консультант відділу воєнної політики центру безпекових досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Пристайко.
Наостанок, учасники зустрічі висловилися про доцільність розробки дорожньої карти для України, в якій би чітко були зафіксовані етапи, обсяг роботи та показники, яких необхідно досягти, щоб отримати запрошення, а потім стати членом НАТО.
