Новини

Саме така думка пролунала у колі учасників дискусій в рамках онлайн-семінару «Національна безпека України та НАТО», організованого Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації спільно з Центром інформації та документації НАТО в Україні 30 червня – 1 липня 2022 р. Віртуальне зібрання, що пройшло майже одночасно з Мадридським самітом НАТО, об’єднало експертів з Брюсселя, Києва, Львова, Сум, Ужгорода та Чернігова.  Серед учасників – більше 80 представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування. А це свідчить про пожвавлення інтересу до цієї теми, особливо на тлі збройної агресії рф.

Учасників зустрічі привітала директорка Центру інформації та документації НАТО Вінета Кляйне. Пані Вінета розповіла про основні моменти в розвитку відносин України з НАТО починаючи з 1991 р. «Країни НАТО після 2014 р. вирішили призупинити співпрацю з РФ і натомість створили новий формат співпраці з Україною, який передбачає всеохоплюючий пакет допомоги – фінансової та гуманітарної, посилення сумісності Збройних сил України та інших країні, обмін інформацією, навчання військовослужбовців. Напавши на Україну, путін сильно прорахувався – бліцкриг провалився, західний світ єдиний як ніколи та рішуче налаштований у відповідь на агресію рф у вигляді нових заборон та пакетів санкцій».

На ключові позиції нової стратегічної концепції Альянсу звернула увагу Світлана Ротаєнко, керівниця проектів Центру інформації та документації НАТО вУкраїні. Традиційно – це колективна оборона, кризовий менеджмент та безпека у співробітництві. Нове – росія визнана основною загрозою міжнародній безпеці, а разом з нею – і білорусь, через військову інтеграцію з рф. Серед інших загроз – тероризм, нестабільність в Африці та на Близькому Сході, пов’язані зі створеною рф продовольчою кризою, зловживання в кіберпросторі, втрата контролю за озброєннями та зміни клімату. А для України передбачається надання комплексної допомоги, що включає захищений зв’язок та інше технічне обладнання, підтримку в переоснащенні сучасною військовою технікою НАТО.

«Війна 2022 р. – це війна за незалежність та існування України», – підкреслили учасники круглого столу «Російсько-українська війна 2022 р. як виклик світовій та європейській безпеці». Його спікери, доктор історичних наук, заступник голови Координаційної ради Громадської ліги «Україна-НАТО» Ігор Тодоров, експерт з питань зовнішньої та внутрішньої політики України Володимир Горбач та головний консультант відділу воєнної політики Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Пристайко акцентували увагу присутніх на загрозах та глобальному характері наслідків військової агресії рф. Водночас, як зазначив Володимир Горбач, Україна, на відміну від білорусі, не програла росії фазу криптовійни (прихованої війни) та гібридної війни, розпочатих  ще на поч. 1990-х рр. Відкрита агресія для росії стала останньою спробою зберегти за собою хоч якусь сферу впливу. Але сильний український спротив разом з  підтримкою від країн-партнерів поступово зводять нанівець наміри країни-терориста. А Україна займе чільне місце у побудові нової системи міжнародної безпеки.

Микола Назаров, керівник Центру досліджень регіональної безпеки СумДУ нагадав присутнім про основоположні принципи діяльності НАТО: мирний спосіб вирішення конфліктів як між країнами-партнерами, так і на міжнародній арені в цілому, діалог та консультації, і  нарешті – «один за всіх за одного», тобто захист колективними зусиллями кожної з країн-учасниць Альянсу в разі небезпеки.

«Основне гальмо  на шляху до запровадження стандартів НАТО в Україні – застаріле озброєння, підготовка фахівців та чинні вимоги до зразків озброєнь,  що спираються на радянські стандарти, зокрема ГОСТи», – наголосив військовий експерт Михайло Жирохов. Після 24 лютого ці процеси дещо пожвавилися, оскільки до України поступово надходять сучасні потужні системи озброєнь від країн Альянсу, але відповідно до чисельності військових, які опанували цю зброю. Зараз на полі бою вивчаються зразки озброєнь, які будуть потрібні українській армії в майбутньому. Також надважливе питання ‒ наявність підготовлених фахівців, бо західна зброя розрахована саме на професіоналів.

Наостанок обговорили законодавчі та практичні підходи до формування підрозділів територіальної оборони в країнах ЄС та НАТО, а також український досвід участі сил ТрО в обороні Києва, Чернігова та громад області під час вторгення рф.

Як забезпечити оборону та водночас життєздатність громади? Головне ‒ чітка координація та взаємодія між органами влади, збройними силами, волонтерськими організаціями, ‒ відповідає очільник Крутівської громади Олег Бузун. Саме завдяки злагодженим діям тероборони громади спільно із ЗСУ вдалося не лише стримати наступ ворога на Ніжин, а також завдати росіянам поразки в новому бою під Крутами. Водночас існує необхідність законодавчого унормування статусу осіб, які поєднують виконання посадових обов’язків в ОМС зі службою в ЗСУ чи ТрО.

Доктор історичних наук, професор, учасник оборони Чернігова Сергій Лепявко, спираючись на історичний досвід подібних структур, наголосив на необхідності їхньої подальшої підтримки в Україні, що включає відповідні зміни на законодавчому рівні, формування культури поводження зі зброєю в населення та побудови такої системи, коли більшість жителів будуть готові до участі в обороні країни.

«Як коректно відповідати на запитання від громадян чи різку критику в бік органів влади?», ‒ таке питання лунало під час семінару-тренінгу «Горизонтальна та вертикальна комунікація в місцевому самоврядуванні. Комунікація органу місцевого самоврядування зі ЗМІ». Виїзний семінар-тренінг проведений Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації в Прилуках 29 червня 2032 р. для працівників Прилуцької міської ради.

Зі вступним словом до присутніх звернулися заступник голови міської ради Олександр Сивенко та директор Центру Володимир Бойко. Вони підкреслили важливість присутності органу місцевої влади в інформпросторі і водночас, вміння посадовців спілкуватися зі ЗМІ та громадянами, залучати їх до справ громади.

Спільно з тренеркою Оксаною Стельмах учасники тренінгу з’ясовували, які канали комунікації є найбільш популярними саме в Прилуцькій громаді, їхні плюси та мінуси, та на яку інформацію існує попит серед місцевих жителів. Головне – це безпека громадян, як дії влади впливають на захищеність людей та їхній добробут.

Наступні рекомендації під час практичних вправ та обговорень стосувалися наступних моментів:

• сайт громади повинен містити необхідний мінімум актуальної для людей інформації навіть за умов воєнного стану;
• інформація на сайті, що знаходиться у вільному доступі, має своєчасно оновлюватися;
• на сайті та сторінках в соціальних мережах має поширюватися відомості лише з перевірених джерел (фейки та вкиди необхідно своєчасно спростовувати);
• важливо виходити з своїми новинами на рівень обласних ЗМІ. Їхні публікації та репортажі – це позитивний імідж громади (наприклад, для потенційних інвесторів) та привід для жителів пишатися своєю громадою.

Учасники зустрічі також отримали поради щодо створення новин, інформаційних постів у соцмережах та помилок, яких варто уникати при подачі подібних матеріалів. Головне ‒ ключова інформація подається стисло та на самому початку; не варто зловживати термінологією та розлогими цитатами, писати доступною для читача мовою. Поговорили також і «розігрів» інтересу читацької аудиторії через cоцмережі та Youtube за допомогою візуалізованих постів, коротких інформаційних відео тощо.

Водночас кілька застережень при спілкуванні у соцмережах:

• не забувати правило скріншоти «не горять», а висловлена думка чи коментар теж може стати окремою новиною;
• розрізняти публічний та приватний контент (є те, що не варто поширювати);
• дотримуватися інформаційної гігієни.

Ще один важливий момент – у медіа-просторі місцева влада має показувати свою здатність та готовність реагувати  на надзвичайні події, давати інструкції, що робити людям в конкретній ситуації, що буде і як діяти далі.

Наостанок поговорили про те, як реагувати на негативні коментарі, дискусії в соцмережах щодо роботи посадовців та органу місцевого самоврядування. Слід вчасно реагувати на конструктивну критику та вирішувати озвучену проблему. Також варто на сторінці чи сайті оприлюднити правила поведінки з коментарями як превентивну реакцію на образи та звинувачення з боку читачів і ботів.

На думку учасників тренінгу – писати новини та повідомлення може навчитися кожна людина. Головне вірно обрати канал інформації та її кінцевого споживача, писати за принципом  «для про людей та для людей».

Насамперед розглянули комунікації територіальної громади як діяльність, що спрямована на її розвиток та передбачає налагодження співпраці з громадянами та важливими зовнішніми групами. Під час практичних прав учасники тренінгу обговорили свої вподобання щодо джерел отримання інформації, спробували напрацювати цілі для комунікації, тематику повідомлень, налагодження зворотного зв’язку та збору інформації від жителів. На їхню думку одним із завдань комунікації є залученість підвищення рівня довіри громадян, формування формування привабливого іміджу громади для її жителів та потенційних інвесторів.

Подальше обговорення стосувалося налагодження комунікації зі ЗМІ, роботи із сайтом громади, застосування соціальних мереж в роботі органу місцевого самоврядування та особливостей подання інформації органами місцевого самоврядування за умов воєнного стану.

На практичних прикладах учасники тренінгу розглянули типові помилки в комунікаційній роботі та отримали низку порад для успішної комунікації, серед яких:

визначити цілей комунікації, цільову аудиторію, власний стиль або «голос» спілкування з нею та канали комунікації;

налагодити співпрацю як з місцевими та регіональними журналістами, надсилаючи їм інформаційні повідомлення про кращі історії людей та життя громади;

вміти говорити зрозумілою мовою, але уникаючи «хайпу»;

комунікуючи в соцмережах та на особистих сторінках не забувати про правила бо скриншоти «не горять», а висловлена думка теж може стати окремою новиною;

відповідати на коментарі з виваженою аргументацією;

забезпечувати контент якісною візуалізацією .

І найголовніше ‒ кожна людина може навчитися писати новини. Але потрібно вміти дати відповіді на основні питання, писати грамотно, уникаючи помилок та зайвих відомостей, готувати інформацію «для людей» і «про людей».

йшлося під час виїзного семінару за короткостроковою програмою підвищення кваліфікації «Регламентація роботи та ведення діловодства в селищній раді та її виконавчому комітеті. Участь депутатів у діяльності ради», який провів Чернігівський регіональний центр підвищення 14 червня 2023 року у Ладанській селищній раді.

Цільова аудиторія – це працівники апарату селищної ради, її структурних підрозділів, старости, депутати.

Під час навчання Олександра Негода –  викладач Центру, розповіла учасникам навчання про організаційне забезпечення діяльності ради, зокрема про сесійну роботу; утворення та організацію роботи постійних і тимчасових контрольних комісій ради;  про депутатську діяльності. Крім цього Олександра Іванівна розповіла про організацію роботи виконавчого комітету та посадових осіб ради та виконкому. Також було розглянуто питання регламенту та планування роботи органу місцевого самоврядування.

У ході навчання Петро Підгайний  – заступник директора Центру ознайомив посадовців із методичними рекомендаціями НАДС щодо роботи з посадовими інструкціями посадових осіб місцевого
самоврядування, підготовкою положень про структурні підрозділи, листів та протоколів, а також про роботу експертної комісії ради тощо. Також Петро Михайлович звернув увагу присутніх на вимоги до оформлення організаційно-розпорядчої документації, які затверджені Національним стандартом України.

У відкритті та роботі семінару взяв участь Роман Ювченко – голова Ладанської селищної ради та Наталія Фурса – секретар Ладанської селищної ради.

йшлося під час виїзного семінару за короткостроковою програмою підвищення кваліфікації «Охорона навколишнього середовища в громаді:
правові та практичні аспекти», який провів Чернігівський регіональний центр підвищення 09 червня 2023 року у Батуринській міській раді.

Цільова аудиторія – це працівники апарату міської ради, її структурних підрозділів, старости, депутати.

Під час навчання Ігор Михайлов –  начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами  Державної екологічної інспекції в Чернігівській області, акцентував увагу присутніх на екологічному аспекті поводження з відходами, паспортизації відходів та вимогами до санітарно-технічного паспорта полігону ТПВ.

Зокрема, у своєму виступі він сказав, що зростає кількість промислових та продовольчих товарів для населення, відповідно, зростає утворення твердих побутових відходів. Природа не має механізмів утилізації і знищення відходів, вироблених суспільством, тому відходи накопичуються в біосфері. Проблема поводження з відходами на даний час є однією з основних екологічних проблем. Полігони твердих побутових відходів – приклад антропогенної діяльності, забруднення ґрунтів, поверхневих, ґрунтових та підземних вод.

Крім цього, Ігор Анатолійович розповів про охорону, утримання і використання зелених насаджень. Зокрема, про Порядок оформлення дозволів на видалення зелених насаджень, організацію та виконання робіт з вирубки або знесення зелених насаджень та оформлення підприємством результатів видалення зелених насаджень тощо.

Як писати проєкти, аби вони мали шанси на підтримку донорів – цьому навчалися голови громад, їх заступники, службовці виконавчих органів рад місцевих рад (всього – 40 учасників від 33 громад області) під час тренінгу «Управління проєктним циклом: від ідеї до звітності». Проходив він у Чернігові 6–7 липня 2023 р., у відкритті взяли участь перший заступник голови обласної ради Ніна Лемеш та заступник директора департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Юрій Сухомлин. Вони наголосили на пріоритетності оволодіння методикою проєктного менеджменту працівниками сфери управління для успішної відбудови регіону.

З учасниками семінару працювали експерт ГО «Європейський діалог» (Львів) Олександр Софій та директор Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації Володимир Бойко Експерти наголосили, що проєкт – основа планування та організації, а не здобування коштів. Друге без першого не буває. Тепер на відновлення та розбудову України спрямовуватимуться значні кошти з розвинутих країн, однак для їх отримання потрібні конкретні проєкти, до того ж – включені до стратегічних планувальних документів. Причому ключовою стає зв`язка стратегії місцевого розвитку та програм місцевого розвитку, а проєкт – не що інше, як ефективний інструмент їхньої реалізації. Міжнародні донори вже заходять до України – їх ставатиме чим далі більше, хоча їхні пріоритети можуть відрізнятися, але принципи й засади роботи – однакові. Тож виникає питання – хто цими питаннями фахово займатиметься, чи достатньо у нас підготовлених для такого роду роботу фахівців?

Розпочався семінар із розгляду планування в громаді, джерел фінансування, а також інтересів сторін. Надалі учасники ознайомилися з проєктним циклом – починаючи від формування ідеї проєкту та до звітності, а саме: актуальність проєкту, цілі та результати, календарний план, ризики, сталість результатів, структура управління, моніторинг та оцінка, формування бюджету проєкту, комунікативна політика. В якості базових моделей послужили п`ять успішних проєктів секторальної співпраці України та ЄС, що свого часу були виграні та почали реалізовуватися на теренах Чернігівщини. В якості підсумку – слухачі ознайомилися з логіко-структурною матрицею, засадами її побудови та способом заповнення. Тренери зазначили – ця методика матриці дозволяє перевірити правильність та послідовність власних дій, раціонально розрахувати ресурси та час для досягнення бажаних результатів та цілей. Опанування нею – це як вивчення міжнародної мови спілкування, що є необхідною умовою для успішного розвитку як територіальних громад, так і регіону в цілому.

Семінар проходив в межах проєкту «Підтримка здатності територіальних громад Чернігівської області до роботи за умов війни», що реалізується Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації та Сіверським інститутом регіональних досліджень за підтримки фонду Ганнса Зайделя та в партнерстві з Чернігівським регіональним відділенням Асоціації міст України.