Побачив світ одинадцятий номер щорічника «Розумовські зустрічі» (за 2024 р.) Це періодичне видання, що готується спільними зусиллями Чернігівського регіонального центр підвищення кваліфікації та Сіверського інституту регіональних досліджень та спирається на матеріали однойменної конференції (але вони не є тотожними), підтримується фондом Ганнса Зайделя. Цього разу до уваги читачів 22 статті з двох блоків питань: 1. проблеми еволюції державної служби та децентралізації влади в Україні в умовах викликів сьогодення (13); 2. історичний досвід (світовий та вітчизняний) державного управління (9).
Відразу у кількох статтях першого розділу порушуються питання нинішньої російсько-української війни. Зокрема, мовиться про окремі аспекти реінтеграцію деокупованих територій на прикладі Херсонської області – пропонує засоби для відновлення цих територій. В іншому матеріалі аналізуються державні механізми психологічної підтримки та соціальних програм, які допомагають громадянам справлятися з наслідками війни. Звертається увага на проблематику колабораціонізму, аналізуються правові аспекти таких дій та їхній вплив на суспільство. Розглядаються питання демократичної освіти дорослих і ролі дорадчих нарад у громадах, що можуть сприяти більш активній участі громадян у державному житті. Як геополітичний тригер розглядається вступ України до НАТО. Це питання аналізується в контексті стратегічного планування та співпраці з міжнародними партнерами. Поважне місце в збірнику зайняла тематика інформаційних війн та їх впливу на національну ідентичність, в тому числі використанню з цією метою в сучасних конфліктах історії та ін.
Другий розділ видання присвячений історичному досвіду державного управління – як українському, так і зарубіжному. Зокрема йдеться про поновлення інституційної ролі Чернігова як державного центру сходу Європи та Руської землі за правління князя Мстислава Володимировича, правління його наступників – династії Святославовичів. Порушуються питання вибору органів місцевого самоврядування північних повітів Чернігівської губернії (наприкінці 1917 р. всі міські думи та повітові земства на цих теренах ухвалили рішення про визнання своєї приналежності до України), генерального писарства ради Народних міністрів УНР, земельної реформи гетьмана Павла Скоропадського та ін. Щодо практик інших країн – розглядається європейський досвід підтримки проблемних територій
